Якщо ви не йдете до книжки ─ книжка прийде до вас

Ви ще не читаєте? Тоді ми йдемо до вас! Отак, переформулювавши слоган реклами відомого миючого засобу,  отримуємо вираз, який по праву можна вважати підсумком першого (і, сподіваємось, не останнього) Форуму видавців у Києві. 23-25 травня, з легкої руки громадської організації “Форум Видавців” у столиці України вперше відбулися аж дві вагомі літературні події. Вперше Форум видавців відбувся у Києві. І вперше на центральній вулиці столиці ─ Хрещатику ─ у День Києва можна було придбати не лише пиво і чіпси, але й (хай вас не дивує таке поєднання) книжку.

Але про все по порядку. Перший Міжнародний форум видавців у Києві відбувся під гаслом “Книга ─ це зброя”. Назва, як бачите, символічна. Одні сприймають її буквально і пов’язують безпосередньо з місцем проведення Форуму ─ галереєю “Лавра”, яка знаходиться якраз навпроти Мистецького Арсеналу. Інші вбачають у назві натяк на те, що у сучасному житті тільки освічені, ерудовані (тобто начитані) люди можуть досягти успіху ─ тож варто “озброїтись” книгами і сміливо дивитись у майбутнє.

Вибрати запас “зброї” на першому Київському, слід сказати, було з чого: сто видавництв представили потенційним покупцям кілька тисяч найменувань друкованої продукції. Щоправда, книжкових новинок ─ тих, які прийнято возити на Форум до Львова у великій кількості, ─ помічено було мало. Видавців це не дуже засмучувало ─ їх виручали вже перевірені програми презентацій відомих і улюблених для багатьох книжок. Подружжя Дяченків у особі Сергія, наприклад, мало змогу ще раз презентувати “Мідного короля”. А трійко молодих поетів-двотисячників (Горобчук-Коробчук-Коцарев) у двадцять восьме влаштували читання поезій зі своєї збірки “Цілодобово”.
От тільки бажаючих придбати книги було негусто. Втім, не слід забувати, що Київський форум  ─ перший, а у Львові цього року відбудеться уже п’ятнадцятий. Навряд чи на першому Львівському Форумі публіки було більше. Президент громадської організації Форум Видавців Олександра Коваль із нами погодилась: “Я вже кілька років приглядалася до Києва як до міста проведення форуму, аж раптом до мене звернулася Світлана Зоріна, начальник управління культури КМДА, із пропозицією. Проводячи Київський форум, я не ставлю собі за взірець Львівський. Це зовсім інший захід, він проводиться вперше, але я впевнена що він буде рости і розвиватися. Ми зробимо висновки, подумаємо, що потрібно змінити. Ми намагаємося зробити так, щоб книжки були неодмінним атрибутом життя українців, і коли це станеться ─ захід справді розростеться”.

Що ж, будемо сподіватися, що публіки на Форумі в Києві з кожним роком ставатиме все більше. Адже ті, хто не полінувався у свій вихідний приїхати до галереї “Лавра”,  точно не пошкодували. Бо організаторам Форуму вдалося головне ─ створити у стінах галереї неповторну атмосферу Форуму по-львівськи. Багато чим цей особливий, “книжковий” настрій, завдячує Літературному фестивалю, який відбувався тут же, у “Лаврі”, спільно з Третім міжнародним поетичним фестивалем “Київські лаври”. Фестиваль став не тільки літературною, а й культурною подією.

Уже першого дня фестивалю було презентоване харківське мистецтво у проекті “Готелі Харкова”. Збірка з такою назвою нещодавно побачила світ у видавництві “Фоліо”, а сам проект об’єднав молодих харківських поетів, письменників та музикантів, серед яких Анастасія Афанасьєва, Сашко Ушкалов, Катріна Хаддад, Сергій Жадан, музичні гурти “Собаки в космосі” та Lюк. Приємні враження залишив по собі літературно-джазовий ф’южн львівської поетеси Мар’яни Савки під назвою “Джаз-кафе”, який став окрасою другого дня фестивалю. Але особливо ніжні спогади, мабуть, залишилися у заправленої пивом публіки від виступу молодого письменника Артема Чеха, кумедні уривки із творів якого, зачитані автором, чергувалися з виступами музичного гурту “На Вдміну Від”. Хлопці з “На Відміну Від” просто-таки порвали публіку своїм: “Я боюся, я боюся чебурашку, потому шо, потому шо він протівний”. На їх фоні навіть розкручені імениті гурт “НеДіля” та Павло Гудімов, які виступали напередодні, здалися якимись блідими й неоригінальними. Перевершити чебурашкофобів зміг хіба що “львівський феномен” Вася Васильцев, якому пощастило зібрати на свій виступ чи не найбільше публіки за всі три дні Форуму.
Паралельно з літературно-музично-пивними перформансами на великій сцені галереї, відбувалися більш традиційні заходи у музеї Гончара та Музеї друкарства на території Києво-Печерської Лаври. Тут пройшло декілька круглих столів, зустрічі (без пива та музики) з поетами, письменниками та редакторами сучасних культурологічних часописів, різноманітні презентації. Тарас Федюк із Сергієм Жаданом, наприклад, презентували поетичну серію “Зона Овідія”, у якій значна частина глядачів свого часу друкувалася. Тому ті ж самі глядачі наразі ставали учасниками заходу.

Гуляючи поміж книжкових стендів, можна було зустріти чимало знаменитостей. Як виявилося, книжками цікавляться і політики, і зірки шоу-бізнесу. Наприклад, Ірина Геращенко ─ народний депутат, колишній прес-секркретар Президента ─ на стенді одного з дитячих видавництв придбала книжок на 380 (!) гривень. То тут, то там із негустого натовпу вигулькував колоритний Вова зі Львова, дружним табуном пробігала сюди-туди українська “Фабрика звьозд”. А у широковідомого завдяки проекту “Шанс” продюсера Володимира Бебешка ми вирішили поспитати, коли вже нарешті в українському телепросторі з’явиться “Книжковий шанс” ─ для розкрутки молодих українських письменників: “Ви мене цим питанням трохи збили з пантелику. Пропозиція цікава, але я не думаю, що проект був би успішним. На жаль, співати у нас в країні хоче більше людей, аніж писати книжки. І це не дивно ─ за співи платять більше. Тому поки що доведеться обмежитися подібними книжковими Форумами. До речі, це перша книжкова виставка, на яку я потрапив, і я вражений. Ніколи не думав, що в нашій країні стільки письменників”.
На Хрещатику тим часом часом було холодно, але велелюдно ─ дні міста витягли на вулицю навіть найзатятіших лежнів. Саме на це й розраховували книговидавці. Як не дивно це звучить, але серед величезної маси святкової публіки з морозивом та пивом знайшлися такі, які купували не тільки розважальні романи чи детективи, але й більш “серйозні” книги. На стенді одного з видавництв нам здивовано розповіли про те, як у них охоче купували величезні дорогі подарункові видання. А цей факт переконливо свідчить: у випадку з книжками приказка “Якщо Магомет не йде до гори, гора прийде до Магомета” спрацьовує стовідсотково. Експеримент із книжками на Хрещатику вартий того, щоб його продовжувати. Тепер залишилося привчити киян до того, що День Києва і Форум видавців у Києві ─ синоніми.

З нами погодилась і молода українська письменниця Таня Малярчук, коментар якої може стати достойним постскриптумом нашої статті: “Мої враження про Київький форум Видавців найкращі: подобається місце проведення ─ взяти хоча б велику сцену “Лаври” у стилі індастріал ─ і організація музичного супроводу, і насичена фестивальна програма. Єдине ─ здається, що тут замало людей, трохи вільніше, ніж на Львівському Форумі. Я думаю, це через брак традиції. Виглядає, ніби кияни менше читають. Але це не так. Просто традиція проведення Форуму у Львові значно довша, всі приїжджають на нього з інших міст, готуються заздалегідь. А тут  ─ якось і їхати нікуди не треба, просто примусити себе вийти з дому і піти купити книжку. Я думаю, все зміниться. Головне, щоб форум видавців у Києві став традиційним”.

Тетяна Самчинська