Книжковий рай по-голландськи

Уявіть собі ситуацію: збірку поезій накладом 50 тисяч примірників розкупили буквально за лічені години! Скажете ─ неможливо? А якщо ми підтвердимо  свої слова фактами? Автора збірки звали Якоб Катс, а його ілюстрований поетичний супербестселер розмели, як гарячі пиріжки, на книжковому ярмарку в одному з районів Амстердама. І сталося це 1655 року! Тоді ж, у XVII столітті, в Амстердамі налічувалося 273 книгарні. Порівнявши ці дані із сучасними українськими реаліями, коли на 100 тисяч населення приходиться одна книгарня, а продаж 20 тисяч примірників книги за півроку вважається феноменальним успіхом, ми зовсім не дивуємось, дізнавшись, що з 23 квітня цього року саме  Амстердам, а не Київ, став Книжковою столицею світу.

Безперечно, цю подію не могла оминути увагою редакція ДЧ, готуючись до чергової зустрічі в рамках “Книжкових сезонів” ─ “Книжкового квітня”. Тим більше, що дата є подвійною: 23 квітня уся прогресивна громадськість відмічає найбільше свято читачів, видавців та письменників ─ Всесвітній день книги та авторського права. Тож оголошення Всесвітнього дня книги подією місяця є абсолютно логічним. А як персону квітня на зустріч з журналістами запросили Баса Велса ─ аташе з питань політики, економіки та культури Королівства Нідерланди.

Амстердам ще з кінця XIV сторіччя вважається символом свободи думки та слова, і дуже цінує цей статус ─ розповів пан Велс. Місто завжди “дивилося” в бік відкритого моря. Можливо, тому воно завжди виявляло такий інтерес до всього нового, незвичного, екзотичного, що прибувало з далеких країв. Тут дух терпимості був і залишається не просто гаслом, а практичною необхідністю. Адже історично Амстердам був містом купців, в якому зустрічались і переплітались різні культури ─ невипадково тут, навідміну від інших європейських міст, ніколи не було масових гонінь на релігійному грунті. У той час, коли по всьому континенту палили книжки, у Амстердамі їх друкували і продавали.

Коли у 1585 році місто захопив іспанський король Філіп ІІ, з півдня Нідерландів до Амстердаму хлинули десятки тисяч іммігрантів, які привезли з собою не тільки комерційний досвід і капітали, але й любов до мистецтва, культуру, мову й літературу. Пізніше нова хвиля іммігрантів прибула з Португалії. Це були євреї-сефаради, які тікали від переслідувань інквізиції. Саме завдяки їм Амстердам здобув собі славу центру книгодрукування давньоєврейською мовою. З часом саме в Амстердамі втілилась в життя середньовічна утопія захищеного міста, на території якого новоприбулі звільнялися від будь-якої залежності. Тут свого часу здобули свободу думки англійський філософ Джон Локк, французький мислитель Рене Декарт, його голландські колеги по перу Барух Спіноза та Гуго де Гроот. Великий французький філософ Вольтер, який бував в Амстердамі сім разів, вважав місто втіленням утопічних сподівань епохи Просвітництва.
Зараз Амстердам ─ справжній рай для книголюбів. В амстердамському кварталі під назвою “Амстельська заплава” буквально розвернутися ніде між будівлями найвідоміших видавництв. Вулиці заполонені книжковими крамницями. Щотижневі, а то й щоденні ярмарки книжок змінюються по обіді письменницькими посиденьками у численних кав’ярнях.

Здавалося б, маючи такі вагомі історично-культурні підстави претендувати на звання Книжкової столиці світу, амстердамці могли би розслабитись і насолоджуватись славою своїх пращурів. Але вони пішли іншим шляхом. Муніципалітет Амстердама розробив цілу програму заходів, присвячених книзі, які відбуватимуться там впродовж року (саме стільки триватиме почесна книжково-столична місія міста). Рік пройде під знаком “Відкритої книги” ─ ця концепція передбачає обмін знаннями в таких галузях, як авторське право, нео-цензура та інтернет-ЗМІ. Розвиток інформатики викликав нові дискусії про зв’язок між авторським правом та правом доступу до інформації ─ про це спеціалісти подискутують на симпозіумі «Книга в епоху Інтернету».  Ті, хто думає, що в нашому суспільстві зникло таке явище, як цензура, переконаються в протилежному на конференції з нео-цензури. Крім цього, впродовж року відбуватимуться найрізноманітніші тематичні зустрічі у книгарнях, школах, біьліотеках, т й просто в центрі міста.

Тож якщо маєте можливість, обов’язково завітайте до Амстердама цього року”─ завершив свою розповідь пан Велс. І так хотілося відповісти йому щось на зразок: “Та краще ви до нас”… На жаль, Київ у ролі Книжкової столиці світу поки що є поняттям із розряду фантастики. Тож наразі ми можемо потішитися хіба обіцянкою Баса Велса посприяти візитові на Літературний фестиваль у Львові відомих голландських письменників.

Редакція