Літературна премія ім. О. Кравченко (Девіль) очима конкурсанта. ФОТО

25-26 червня у Дніпропетровську відбулося нагородження фіналістів і переможців першої всеукраїнської літературної премії ім. О. Кравченко (Девіль). Премію було засновано задля утвердження гуманістичних ідеалів і розвитку оригінальної жанрової літератури. Саме ці принципи сповідувала у своїй творчості відома дніпропетровська письменниця, авторка більш ніж двох десятків романів – Олександра Кравченко, знана також під псевдонімом Олександри Девіль.

Конкурсанти та члени журі

.

Мені, одній із конкурсантів, ця новостворена премія видалася в деякому сенсі не форматною і до певної міри унікальною на українській літературній авансцені. Передусім, тому що на розгляд журі приймалися романи та повісті як українською, так і російською мовами. Літературні аналітики швидко знайдуть цьому пояснення, адже Олександра Кравченко вільно та залюбки послуговувалася цими мовами у своїй творчості. Тим не менше, я не знаю інших вітчизняних конкурсів, що мали б такий потужний об’єднавчий у лінгвістичному плані фактор. Друге: між собою змагалися як рукописи, так і видані чи оприлюднені в Інтернеті книги.

.

Твори оцінювали майже три десятки експертів, з-поміж яких – знані письменники, науковці, літературознавці та журналісти. За три етапи конкурсу членам журі довелося перечитати 106 текстів, з яких до фіналу дійшло 12 різножанрових робіт, з-поміж яких – фантастика, альтернативна історія, психологічна, соціальна та дитяча проза. Особливою рисою цього конкурсу було «оприявлення» членів журі, адже крім виставляння балів за рейтинговою системою, їм довелося  ще й активно коментувати оцінювані тексти. Тож конкурсанти, переважна більшість яких ще не має виданих книг, отримали по кілька фахових відгуків на свої рукописи, а часом і найсправжнісінькі рецензії – повноцінні, ґрунтовні та вичерпні, чому могли б позаздрити навіть автори вже опублікованих книг. Звісно, найбільше рецензій отримали твори-фіналісти, адже вони пройшли всі «кола пекла».

.

Так, так – для конкурсантів це було не менш виснажливе випробовування. Адже ми щодня і з нетерпінням впродовж двох місяців, поки тривав конкурс, чекали на нові огляди від членів журі і, ясна річ, намагалися спрогнозувати фінальні результати. І хоча ті коментарі були часом надто дошкульними та гострими, кожен розумів: без них ми не дізналися б про недоліки та вади своїх текстів.

.

Чи не більше, ніж церемонію нагородження, результатів якої ми не знали аж до самого кінця, чекалося на майстер-класи, анонсовані оргкомітетом. Бо де ж іще письменник-початківець міг би «набратися розуму», як не під час спілкування з більш досвідченими колегами. Наші сподівання були виправдані сповна.

.

Ольга Рєпіна відома широкому колові читачів як автор психологічних казок для дітей, котрі публікує під псевдонімом Оля Олгері, у своїй доповіді закцентувала увагу на таких актуальних і важливих для сучасної літератури складових як соціалізація, етнокультурація, гомогенізація та естетизація. Адже саме присутність цих текстотворчих елементів наповнює твір глибоким змістом і сенсом. Людмила Скорина – літературознавець і критик із Черкас нагадала конкурсантам, що літературний текст – це, передусім, живий діалог із читачем – авторські рефлексії повинні зачіпати «живі струни» реципієнта. Вона також наголосила на важливості художнього світу, на брак котрого страждає чимало сучасних літературних творів. Письменниця із Сєвєродонецька Світлана Талан поділилася з конкурсантами практичними секретами, зокрема розповіла, як сама працює з композицією та структурою тексту, а також яким чином і якими засобами змальовує образи своїх героїв.

.

Майстер-класи відбувалися в невимушеній «живій» атмосфері, тож молоді письменники мали можливість отримати відповіді на всі свої літературні запитання. Незважаючи на те, що на ранок фіналісти мали бути присутніми на обласному радіо для запису інтерв’ю, дискусії, консультації та обговорення тривали до глибокої ночі.

.

Словом, організатори й ініціатори цієї премії, яка головно відбулася завдяки приватній ініціативі родини Олександри Кравченко, доклали всіх зусиль, щоби подія стала самодостатньою та унікальною в своєму роді. Бажаю премії процвітання в майбутньому та всебічної підтримки як державних, так і приватних структур.

.

 Преміанти: Роксолана Сьома (3-я премія), Ігор Сілівра (2-а премія) та Катерина Роженко (1-а премія)

.

Майстер-клас Ольги Рєпіної

.

Майстер-клас Світлани Талан і Людмили Скорини

.

Конкурсанти в студії Дніпропетровського обласного радіо

 

Роксолана Сьома
спеціально для «Друга Читача»