Перший фестиваль літературних фестивалів «Контекст»: міні-школа для літменеджерів

Вперше на Форумі видавців відбувся Фестиваль літературних фестивалів «Контекст». Проект спрямований на розвиток літературного менеджменту в Україні. Цей захід забезпечив простір для спілкування та обміну досвідом усіх, хто має відношення до літературного процесу країни. Освітньою частиною «Контексту» стали воркшопи від закордонних експертів із культурного менеджменту. Першочерговою задачею проекту є створення довідника українських літературних подій, а надзавданням – створення української літературної мережі, яка об’єднувала б організаторів літературних подій.

Учасники «Контексту», географія яких охоплює всю Україну, це: організатори фестивалів (як міжнародних, так і локальних), представники літклубів, арт-агенцій, літературних порталів та журналів. Всі вони представили свої проекти та організації колегам і відвідувачам Форуму.

 

Особисте знайомство літературних менеджерів відбулося у форматі speed-dating, а професійне – у форматі PechaKucha (бліц-презентації 20-ти слайдів по 20-ть секунд кожна), який надав можливість яскраво, швидко та динамічно донести ідею власного івенту до решти колег. Для відвідувачів Форуму видавців було підготовано публічні інтеракції, які дозволили глибоко ознайомити публіку з мозаїкою літературних подій країни.

  Знайомство speed-dating

/

PechaKucha: Василь Карп’юк презентує літературні події Івано-Франківська

 

 Григорій Семенчук,організатор Форуму видавців на фестивалі «Контекст»

У вечірній час в театрі «Воскресіння» відбувалися презентації культурних проектів. Кожен із учасників підійшов до завдання відповідально та намагався зробити свій виступ якомога цікавішим, та незабутнішим. Під час інтеракцій (презентацій) організатори не лише показували фото/відео звіти та розповідали про подію, а й забезпечили виступи-читання письменників-учасників проекту, покази відепоезії, фільмів, театралізованих перформансів тощо.

 Публічна інтеракція: Фестиваль сучасного мистецтва АРТОДРОМ (Луганськ)

Публічна інтеракція літературного порталу LITFEST (Київ), Поліна Городиська

Однією з родзинок фестивалю «Контекст» стали воркшопи, які провели експерти із культурного менеджменту 8-ми країн світу: України, Польщі, Чехії, Словаччини, Іспанії, Латвії, Росії та Грузії. Відповідно, літменеджери мали змогу обмінятися професійним досвідом, як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях.

Як виявилось, проблеми при реалізації проектів у нас однакові, а найболючішою з них, звісно, є пошук фінансування для реалізації ідей. Та все ж, найголовнішим є той факт, що всі колеги з-за кордону налаштовані на співпрацю з Україною. Вони не лише зробили перші кроки, а й далі готові іти на співпрацю з нами. Наприклад, в Польщі, Чехії та Словаччині реалізовані перекладацькі проекти – видання сучасної української літератури на різних мовах. Також, наші автори часто за рахунок приймаючої сторони є учасниками закордонних фестивалів.

З найважливішого, що прозвучало під час зустрічей, як на мене, варто виділити наступне: «В Україні дуже багато хороших книжок – це злочин, що вони не перекладені. Та все ж, щоб ви не робили, ви завжди зможете знайти спосіб це реалізувати», – вважає Мартін Полак (Австрія), автор, журналіст, перекладач, куратор програми «Tranzyt: Україна-Польща-Білорусь».

Воркошп Мартіна Полака (Австрія), автора, журналіста, перекладача, куратора програми «Tranzyt: Україна-Польща-Білорусь»

 

У розмові про чесько-українські культурні відносини та їх майбутній розвиток, Луціє Рехорікова, видавчиня, перекладачка, координаторка фестивалю «Дні поезії і вина у Брно» наголосила на тому, що поезія, як засіб комунікації між державами, є набагато важливішою, ніж політика, адже література більше скаже про країну та людей, що в ній живуть. «Через книгу можна руйнувати стереотипи про Україну», – стверджує видавчиня. Також Луціє Рехорікова розповіла про проект «Європа як поема» – це ряд короткоментаржних фільмів, у яких «головний» поет країни, мовою поезії розповідає про свою Батьківщину. Перекладачка запросила присутніх допомогти в створенні фільму про Україну. Зі свого боку, Чехія готова привести людей, які знімуть та змонтують фільм, напишуть сценарій, виконають всю організаційну роботу. Але нас, Луціє Рехорікова, попрохала допомогти знайти техніку для реалізації ідеї. Хто зна, можливо, хтось із присутніх загорівся і допоможе чешці, адже важливість інтеграції української літератури в Європу і так зрозуміла. А якщо здійснювати цей процес через переклади, чи фільми – продуктивність останнього одразу зростає в рази.

    Воркошоп Луціє Рехорікова, видавчині, перекладачки, координаторки фестивалю «Дні поезії і вина у Брно»

Після знайомства між собою, та іноземними колегами «по цеху», учасники «Контексту» перейшли до обговорення досить абстрактного поняття, а саме – «літературна мережа», оскільки ніхто досі не уявляв, що воно таке і яким може бути, але щодо необхідності якої, ні у кого не виникало сумнівів.

 

Інтерактивне мізкування над літературною мережею

Після довгих дискусій ми дійшли висновку, що літературна мережа має об’єднувати культурні інституції, які займаються літературним менеджментом у себе на місцях, та на загальноукраїнському рівні. Вона потрібна для здійснення пафосної, але справедливої місії – сприянню розвитку літературного процесу в Україні (від села до міста), та інтеграції української літератури в світовий культурний простір. Основні завдання – це забезпечення діалогу між організаціями та можливості обміну ресурсами (матеріальними, нематеріальними, інформаційними, кадровими тощо); взаємна підтримка – «підтягнення сильнішими слабших»; професійне зростання, організація регулярних освітніх заходів, форумів, конференцій для обміну досвідом тощо. Виконанню завдань посприяла б реалізація спільних загальноукраїнських проектів, та звісно, участь у проектах одне одного. Мережа немає бути ієрархізованою, вступ повинен здійснюватись добровільно. Якщо ж говорити про матеріальну форму, в якій втілиться все написане, то це може бути громадська організація, обов’язково з сайтом, який був би своєрідною соцмережою для спілкування колег, а також довідником літературних подій, що оновлювався б щодня його учасниками.

Перші кроки до створення української літературної мережі

Звісно, все перелічене вище, речі досить абстрактні, усі думки прийшли спонтанно, по ходу діла, але довго виношувались у підсвідомості кожного організатора задіяного в літпроцесі України.

Важливим є те, що під час обговорення можливої мережі, прозвучали і основні проблеми, які не дозволяють «сучасному менеджеру» професійно робити свою справу. Думаю, вони заслуговують на те, щоб їх назвати. Отже, це: пошук фінансування під проект – грошей вистачає в притик і дуже-дуже рідко залишаються гроші на гонорар організаторам; один менеджер відповідає за все – організація летить шкереберть; непрофесійність колег – підводить; пасивна аудиторія – люди лінуються писати рефлексії про події; а як висновок – організатор не може оцінити свою роботу належним чином, і тут вже виспупають замкнутість/клановість організацій; поет, якому часто доводиться бути менеджером і т.д.

На мою думку, мережа реально може подолати ці проблеми, та все ж, можна говорити і про введення такої спеціальності у вузах, як «менеджер культурних проектів» (перші спроби вже зробив НПУ імені М.П. Драгоманова), що полегшило б кадрову проблему.

«Контекст» за круглим столом  

На останок додам, що з 36-ти учасників, що відгукнулися і приїхали на Фестиваль, більше половини протягом 5-ти днів відвідували події «Контексту», зрозуміло, що багато хто проводив свої заходи, та просто хотів подивитися новинки Форуму, і тому не міг стабільно бути «в контексті». Та все ж, варто згадати найактивніших, які були від початку і до кінця: Літературний портал LITFEST (Київ), Літературне угрупування «Стан» (Луганськ), Всеукраїнський поетичний фестиваль «Ватерлінія» (Миколаїв), Йогансес-фест (Харків), Літератуний клуб «Хорошо» (Сімферополь), Літературний клуб «Маруся» (Бровари), і звісно організатори Форуму видавців. Насправді в Україні відбувається набагато більше подій, ніж заявлена кількість – 36. Так як фестиваль відбувався вперше, можливо, не всі знали про нього, не було представлено, наприклад, Книжкового ярмарку «МЕДВІН», Літературної частини «Країни мрій» та інших, тому в майбутньому можна сміливо чекати ще більшої кількості учасників.

Ольга Гончар, учасниця фестивалю «Контекст»

Фото: Наталія Бартосік, Роман Миковець,

Марія Придьма, facebook.сom