«Коронація слова-2012» – спільний енергетичний акт любові?! (ФОТО)

В останній день весни-2012 відбулася грандіозна роздача цукерок та літературних корон. «Солодкий» захід зібрав чимало номінантів, почесних гостей та преси. Цьогоріч 59 відзнак дочекалися своїх героїв – причому географія конкурсу вражає: Київ (куди ж без нього), Івано-Франківськ, Луганськ і Сєверодонецьк, Ужгород, Вінниця, Дніпропетровськ, Чернівці, Суми, Львів, Одеса, Тернопіль, Харків, Сімферополь, Запоріжжя… Не кажучи вже про менші населені пункти та вихід за межі державних кордонів України. Приємно, хай йому дідько!

 .

Театр починається з вішалки, а «Коронація слова» – з червоної доріжки. Саме тут можна зустріти чимало творців українського слова та людей небайдужих до нього, ошатно вбраних, з усмішками та гарним настроєм, адже попереду – найцікавіше!

«Батьки» «Коронації слова» – Тетяна та Юрій Логуші зустрічають гостей

Віктор Андрієнко та продюсер Володимир Філіпов розповідають про успіхи на творчій ниві: їхній дитячий фільм «Іван Сила» про богатиря із Закарпаття фінансує держава

.

Місце зустрічі – червона доріжка: Ірен Роздобудько, Ігор Жук, Галина Вдовиченко під час дружнього спілкування

Незмінною ведучою церемонії вже вкотре виступила Ольга Сумська – цього разу її партнером став Зіновій Карач. Невідомо, за яким принципом було вибрано саме його кандидатуру – судячи з того, як він пересунув на перший склад наголос у прізвищі Івана Малковича, знайомство з сучасною українською літературою навряд чи належить до сильних сторін цього молодого артиста.

 

 Подружжя Логушів та ведучі Ольга Сумська і  Зіновій Карач відкривають церемонію, а на фоні – ми, Друг Читача:)

ю 

Утім, сам Іван Малкович поставився до цього прояву невігластва напрочуд спокійно, зауваживши, що МАлкович – Джон, а він, Іван, таки МалкОвич:).

 Іван Малкович оголошує другого володаря Першої премії у номінації «Прозові твори для дітей». Галина Вдовиченко вже зі статуеткою, розділив із нею першість Валентин Корнійович Бердт

 .

Вручати нагороди цього разу випало як людям, чиї посади відоміші за них особисто, так і тим, кого ми знаємо більше, ніж їхні посади. До останніх належать Сергій Архипчук, Юрій Макаров, Марія Матіос, Олег Скрипка, Влада Прокаєва, Лариса Денисенко, Антон Кушнір… А от серед перших хочеться згадати головного режисера головного інформаційного спонсора «Коронації слова» – Михайла Комаровського. Це була єдина людина серед усіх присутніх, котра не змогла сказати свої кілька слів державною мовою – якщо, звичайно, не рахувати Софі Жульєн з міста Коньяк…

Марія Матіос та Олег Скрипка вітають володаря Першої премії у номінації «Пісенна лірика для дітей» – В’ячеслава Кукобу 

 .

«Коронація слова» розширює сферу української культури», – заявив голова Полтавського обласного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Кульчинський, вручаючи черговий набір із статуетки та цукерок. І оскільки з ним важко не погодитися, то сестри Тельнюк вирішили не обмежуватися врученням аналогічного набору, а проанонсувати протестну акцію 5 червня. І судячи з реакції залу, на церемонію справді прийшли люди, яким болить доля української мови…

 Сестри Тельнюк вручили  Першу премію у номінації «Пісенна лірика» Анатолію Матвійчуку. Співець виголошує промову

Серед тих, хто одержав нагороди, теж було не так багато відомих прізвищ. А проте вони були: Міла Іванцова, Марина Соколян, Віктор Андрієнко, Анна Багряна, Анатолій Матвійчук, Ігор Жук (напевне, Ірен Роздобудько вперше прийшла на церемонію не за нагородою, а просто супроводжуючи власного чоловіка-лауреата), Макс Кідрук, Андрій Кокотюха… Останній отримав відзнаку за найкращий історико-патріотичний твір, який він подав на конкурс під псевдонімом. Короткий виступ Андрія особливо потішив: заявивши, що його роман – про те, як бандерівці стріляли в НКВДистів, Андрій оптимістично закінчив: «Ще не всі НКВДисти достріляні, так що пишіть!»

 Андрій Кокотюха хоче, щоб в країні було книгарень і кінотеатрів стільки ж, скільки виборчих дільниць, а може, ще більше!

Середній рівень концертної програми цього року зріс, хоча його крайні точки були все-таки далеко одна від одної. З одного боку – Антоніна Матвієнко, Ілларія, НеДіля, Едуард Приступа та народний артист України Олександр Василенко, а з іншого – Андрій Юрець. Посередині дитячі та інші колективи – «Зернятко», фольк-студія «Правиця», Кирило Охріменко… Проте найбільше аплодисментів зірвав блискучий виступ Богдана Бенюка та Наталі Сумської – вони виконали безсмертний дует Карася та Одарки з опери «Запорожець на Дунаєм» Гулака-Артемовського. Чудові вокальні дані у поєднанні з акторською майстерністю найвищого ґатунку – такий сплав пройме кого завгодно… Після того, як овації трохи вщухли, Ольга Сумська звернулася до організаторів: «Спасибі, панове Логуші, що дали змогу хоч із сестрою побачитися!»

Емоційною кульмінацією церемонії стало не лише нагородження переможниці у найпрестижнішій номінації «Романи» Ольги Слоньовської, а й вручення нагороди за… «Найкращий еротичний твір».

Якби не першоквітневий жарт «Друга Читача», такої номінації у «Коронації слова» не було б. А проте організаторам так припала до смаку сама ідея, що довелося її профінансувати. І було б дивно, якби вручення відбулося в сухій офіційній манері! Леся Мудрак супроводила процес читанням власного дуже еротичного вірша (якщо ви бодай раз чули, як специфічно ця авторка виконує свою еротику, то розумієте, що мається на увазі), до коробки цукерок додала «Камасутру» та збірку «Н.Е.П.», а також презентувала подружжю Логушів стародавні сакральні еротичні символи – ступку та макогін. (Щоправда, Віктор Андрієнко вискочив на сцену і самовільно передарував це кухонно-еротичне приладдя Братам Капрановим, із чиєї легкої руки і з’явилася ця номінація.) Леся Мудрак заявила: «Те, що відбувається зараз у залі, – спільний енергетичний акт любові!» Завершила цю феєрію, яка викликала велике пожвавлення у залі, Ольга Сумська фразою: «Ми збуджені остаточно!»

Кандидат еротичних наук Леся Мудрак вітає Христину Лукащук зі званням автора найеротичнішого твору

 

 Ольга Слоньовська з Івано-Франківська – переможниця у номінації «Романи»

Із 20.00 до 23.30 у програмі заходів передбачалися танці та дружнє спілкування під музику «Гайдамаків» з Олександром Ярмолою. Преса почала полювання на новоспечених лауреатів, та й організатори мусили вкотре розповідати, для чого їм це було і які їхні творчі плани… Але хто б на якому етапі не пішов додому – свято він поніс із собою. Так що загалом можна сказати, що майже кругла, дюжинна, церемонія «Коронації слова» вдалася!

Василь Шкляр із дружиною – пані Валентиною

 

 Спільне фото на згадку про «Коронацію слова-2012»

 

 

Фото: day.kiev.ua

Ольга Слоньовська, володарка Першої премії номінації «Романи»: Я не реагую абсолютно ні на поразки, ні на перемоги – у мене нема ні ейфорії, ні відчуття катастрофи. Я вже йшла свого часу на Шевченківську премію – і пролетіла, як фанера над Парижем. Знаєте, німці під час війни розбомбили у Парижі фанерний завод, і та фанера літала ще кілька років у верхніх шарах атмосфери…
А тут мені здавалося, що треба бути спочатку дипломантом – тобто по висхідній. І, чесно кажучи, я думала, що воно не дійшло – бо останній день, коли можна було надсилати рукописи, була неділя, я надіслала у передостанній день, і вони мені казали, що вже пізно – багато було таких труднощів… Я не знала, чи я дійшла. По-друге, там кілька тисяч романів – якби хтось і хотів їх прочитати, то вмер би!
На саму церемонію я потрапила мимохідь – була у справах у Києві, та й прийшла без вечірньої сукні і без якихось великих сподівань. Сиділа і думала, що зараз, коли почали називати дипломантів, пролунає і моє прізвище. Але усіх дипломантів уже відзначили, Ольга Сумська почала дякувати спонсорам – ось і все, думаю! Але потім, коли почали вручати третю премію, зрозуміла, що і зараз не називають мого прізвища! Але коли ж залишилася лише перша премія, я зрозуміла, що виграла!

.

Вікторія Гранецька, минулорічна переможниця «Коронації слова»: «Коронація слова» взагалі кардинально змінила моє життя! Пріоритети змістилися: тепер я орієнтуюся на літературу – на те, щоб читати, і на те, щоб писати… На особисте життя залишається дуже мало часу.

Цього року я була в журі – дуже вболівала за всіх переможців, хоча мої фаворити не пройшли у фінал. На жаль!

Як і торік, перемогла дебютантка – і я вважаю, що це правильно. Адже «Коронація» має свою місію – вона відкриває нові імена, і це правильно. Ми не очікуємо, що вона підніматиме тих письменників, які вже відомі.

 

Юлія Джугастрянська, член журі конкурсу: Всі присутні на цьогорічній церемонії нагородження помітили прогрес. Люди йдуть до метро й на маршрутки, не знімаючи бейджиків! Вони хочуть якомога довше залишатися з нами…

«Коронація» рухається вперед, і це є важливий тренд – ми залишаємося в історії, хочемо того чи ні! Цього року навіть з’явилася традиція золотих письменників України (цього року засновано літературну премію «Золоті автори України», її першим лауреатом стала Люко Дашвар, сумарний наклад її творів сягнув 300 000 примірників)… Література стає повноцінною складовою культурного процесу України. Можна скільки завгодно сперечатися з тим, хто закине, що це лише масова література, а потрібна ще спеціальна, фахова тощо. Але ця література вже є!

Я пишаюся тим, що присутні сьогодні в залі – небайдужі люди. Їм це цікаво, потрібно… той, хто відчув зсередини це дійство, не залишається байдужим до нього. Цю справу роблять люди, які дійсно цим горять.

Найбільший прогрес спостерігається у номінації «Кіносценарії» – нарешті сценарії почали приходити, оформлені належним чином. У романах традиційно приємно, що ми вже маємо заявки від видавців. Я не буду називати – потримаємо інтригу! – які саме тексти і хто з видавців, але скажу, що цього року ще до церемонії нагородження видавці залишали заявки. Додам, що йдеться про тексти-фіналісти. Але тексти-нефіналісти сьогодні також нагороджувалися відзнаками від видавців. Видавці хочуть видавати наші тексти – значить, читач на них чекає! Я від багатьох людей сьогодні у залі чула: «Цікавий текст, треба почитати!» – «А де його можна почитати ще доки він вийде? Де його взяти?» – «А може, у вас є шматочок на сайті?» І це, знов-таки, свідчення того, що «Коронація» викликає цікавість. Якісна масова література українською мовою потрібна! І наше сьогоднішнє свято літератури має перетворитися на свято читачів – з кожною новою сторінкою кожної нової книжки!

Атанайя Та

Фото: Христина Приліп

  .

Більше фото дивіться у групі «Друга Читача» Вконтакте.