Зелене світло письменницькому автопробігу: переможець «Дебют року», найкраща книгарня року та сюрпризи до Всесвітнього дня книги!


«Ми – партизани на своїй землі!» Важко було не погодитися з цими словами Братів Капранових, сказаними під час відкриття традиційного письменницького автопробігу під як ніколи раніше актуальним гаслом – «Ударимо автопробігом по безкнижжю і нехлюйству!» Цього року письменникам стало вже зовсім непереливки… І вони просто змушені об’єднуватися, щоб «захищати українську книжку від української влади». І влаштовувати такі заходи, щоб привернути увагу суспільства до Всесвітнього дня книги – свята, що традиційно відзначається 23 квітня.

Не всі заявлені письменники змогли взяти участь у автопробігу. Зате прийшло багато незаявлених. Таким чином, разом  зібралося гарне товариство – президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін та письменники: брати Капранови, Сергій Пантюк, Світлана Поваляєва, Максим Кідрук, Олег Коцарєв, Олександр Палій, Антон Санченко, Тарас Федюк, Андрій Кокотюха, Дара Корній.

Остання приїхала зі Львова спеціально для участі у цьому дійстві – тим більше, що програма автопробігу почалася з вручення Дарі Корній премії «Дебют року» за версією «Друга читача». Премія не мала грошового еквіваленту – вона складалася з пляшки вина вітчизняного виробництва того року випуску, що й дебют (брати Капранови суворо наказали відкоркувати лише після вручення Нобелівської премії!), та скарбнички, в яку на очах у всіх присутніх було покладено валюти різних країн – на розплід.

Перформанс – вистава, яка пишеться і режисується просто тут і зараз. І вистава-перформанс «Як поділити дві книжки на трьох українців» за п’єсою Віктора Януковича та Миколи Азарова не обійшлась без сюрпризів.

Фабула була цілком передбачувана: ось троє українців, ось дві книжки, виданих на їхню душу за минулий рік, тому поділити їх неможливо. Янукович, який призвів до такої ситуації, викликає Азарова і вимагає вирішити це питання.

Азаров хапає пилку, розпилює одну книжку на дві частини і радісно констатує, що книжок стало більше, і тепер усім вистачить!

 


Стартувавши під бравурну музику з Контрактової площі, колона машин із прапорами та зі знаменитим зеленим запорожцем-кабріолетом на чолі рушила на вулицю Лисенка привітати найкращу книгарню року – «Є». (По дорозі легендарний ЗАЗ 965 кілька разів ганебно глухнув, не змігши здолати крутого підйому – інші учасники автопробігу вискакували зі своїх машин, щоб підставити своє могутнє плече.) Присутні письменники письмово засвідчили свою повагу до цієї книгарні («Книгарня «Є» є, є і є! Себто була, є і буде!»).


Наступним пунктом програми автопробігу стало «Міністерство мракобісся і темряви», яке поки що офіційно називається Міністерством освіти і культури. «Реформи» МОНу за останній рік навіть не потребують додаткових коментарів – усі могли відчути їх на власній шкурі… До недавно зведеного паркану навколо цієї установи було прикріплено паперову табличку «Тут загинула шкільна програма з української літератури».

Відбулось і заплановане покладання вінка цій програмі та жалобний мітинг із хвилиною мовчання. З міністерства до мітингувальників ніхто обачно не вийшов, тому письменники просто поскандували: «Здибаєш Табачника – дай йому підсрачника!»

Завершився удар автопробігом по безкнижжю та нехлюйству біля Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка для дітей. Акція «Книжкова хвиля» виглядала так: з бібліотеки висипали школярі з книгами в руках, вишикувалися в рядочок, взялися за руки (чи то пак за книжки) з письменниками та персоналом бібліотеки і почали робити «хвилю». «Хвиля» тривала доти, доки всі її учасники як слід не нахлюпалися. А судячи з кількості учасників, попри всі зусилля влади діти у нас читають! Отже, справа українських письменників не марна…

Атанайя Та

Фото Андрій Капранов