„Сарабанда банди Сари” – книжка року за версією „Кореспондента”

Часопис «Кореспондент» оприлюднив імена переможців щорічного конкурсу «Найкраща українська книжка». У номінації «Документалістика» перше місце дісталося Вікторові Савченку й книжці «Україна масонська», тоді як друге і третє – відповідно Сергієві Мирному за книжку «Жива сила» та Сергієві Руденку за «Уряд Юлії Тиможенко». У номінації «Белетристика» перемогли: Лариса Денисенко «Сарабанди банди Сари» – перше місце, Галина Вдовиченко «Пів’яблука» – друге та «Добло і зло» Ірени Карпи – третє.

   

Нагадаємо, що голосування за кращу українську книгу серед аудиторії «Кореспондента» стартувало 23 січня 2009 року й тривало до 16 квітня. Протягом більше ніж двох місяців читачі мали можливість проголосувати за кращу, на їхню думку, книгу українських авторів, вперше видану в Україні у 2008 році українською або російською мовами. Голосування відбувалося у три етапи. Спочатку читачі журналу «Кореспондент» визначили ТОП-10 кращих українських книг 2008-го року у двох номінаціях. Потім зі списку ТОП-10 представники журналу «Кореспондент», які входять до Ради конкурсу, обрали ТОП-5 книг у кожній з номінацій, після чого журі конкурсу і визначило переможців.

 

Кометарі:

Лариса Денисенко:
–    Про свою перемогу дуже довго не знала. На обкладинку журналу Кореспондент ми фотографувались в понеділок і лише тоді я дізналась, що в мене перше місце. Що мене дуже вразило, так це те, що я вже вдруге отримала перше місце. Минулого року за „Танці в масках”. І це дуже приємно. Аналізуючи свою перемогу, можу сказати, що людям зараз потрібна не лише серйозна література, яка змушує їх думати, а й та, яка здатна розважити, поліпшити настрій.
Книга над якою я зараз працюю вже відноситиметься до серйозних. Але я там, звичайно, жартую, я без жартів не можу. Щоправда, там розглядаються ментальні питання, а це не тема для жартів, це дуже серйозна тема. В цій книзі я пишу про українців, німців, поляків, угорців, євреїв, турків; про події, які відбуваються зараз і відбувались це в період Другої світової війни.
Щодо журі, то якщо чесно, я навіть не знаю хто туди входить, читала склад, але не пам’ятаю. Знаю точно, що була Олександра Коваль, Вакарчук і все. Оцінки журі – це вже другий етап конкурсу, тому дуже приємно, що тебе домінують читачі. Раніше за оцінками читачів я входила до п’ятірки, але ніколи не вдавалось посісти перші місця.

 

Ірена Карпа:
– Я навіть не сподівалася. Чесно! Я страшенно раділа. Кажу це без іронії. Приємно, що сподобалось і читачам, і журі. Книжку була для людей, вона дуже проста і ні на що не претендувала. Вона написана просто щоб позбавляти людей депресії.
Думка журі завжди суб’єктивна. І це нормально. Ми ж живі люди. Навіть мені в своїй книзі щось подобається більше, щось менше. В своїх оповіданнях я впевнена і ними пишаюсь, а з повістю складніше. Далі буде краще. Я намагалась вкласти максимум позитиву. Читач не зобов’язаний сприймати за літературу лише те, що затверджено Міністерством освіти.

 

Віталій Сич – головний редактор журналу "Кореспондент":
– Я сам твори не читав, тому що в нас багато спецпроектів і я займався іншими. Але загало, мені сподобався цьогорічний рівень проведення конкурсу, він дуже гарно був висвітлений в пресі, щороку увага до нього зростає. Наш журнал має досить велику читацьку аудиторію і якщо читачі будуть звертати увагу представлену нами літературу, читатимуть її, дискутуватимуть про неї – то це чудово.

 

Ірина Іллюшина – редактор рубрики „Культура” журналу "Кореспондент":
– Цього року значно більше читачів взяло участь у голосуванні. Цікаво те, що жінки були активніші, мабуть, тому в белетристиці сьогодні жінки-письменниці і представлені. Тай склад авторів значно відрізняється. Якщо раніше наші модерні класики (Забужко, Андрухович) завжди були представлені, то цього року вони взяли творчу паузу і на п’єдестал пошани ввірвались молоді автори. Я прочитала всі твори і ті, що ввійшли до п’ятірки кращих також. Досить часто думки редакції не співпадають ні з думкою читачів, ні з думкою журі, але так буде в усіх конкурсах, де не вирішують цифри, статистика. Це своєрідна суб’єктивна об’єктивність. Наразі моя думка з експертами абсолютно співпадає. „Сарабанди банди Сари” – дуже веселий і оптимістичний твір.

 

Леся Демська-Будзуляк – літературознавець, кандидат філологічних наук, член журі:
    – Дуже гарний рівень публіцистики, що свідчить про високий освітній рівень читачів. Щодо художніх творів, то ситуація значно краща порівняно з минулим роком, то було жахливо. Книжка Лариси Денисенко одностайно була обрана кращою. Єдине, що вона має великий розрив з усіма іншими, навіть з тим же другим місцем Галини Вдовиченко. Але це пояснюється тим, що „Пів’яблука” дебютна книга Вдовиченко. Одразу було відомо хто виграв, а розподілити друге і третє місце було дуже важко. Приємно, що чоловіки в журі оцінювали текст, а не стать автора. Правда, щодо твору пані
Гали були певні дискусії так як це більше жіночий роман, але думаю його гідно оцінили.

Анна Богородіченко