КАТЯ CHILLY – АВТЕНТИЧНА РУСАЛКА







Потужний голос цієї співачки пронизує свідомість наскрізь, адже він є відгомоном нашої прадавньої автентики. Не дивно, що все життя Катя Chilly – людини незвичайної та трішки дивакуватої – пов’язане із фольклором. Сходження артистичної зірки Каті Chilly завжди асоціюють із фестивалем «Червона рута’97», де вона вразила усіх незвичайним виконанням фольклорних пісень. Тим часом співачка вивчилась і захистила диплом в Інституті філології університету імені Тараса Шевченка на відділенні фольклористики.

 

 

– З якого віку ти почала читати?

– На жаль, не пам’ятаю. Пригадую, що до читання я ставилася дуже старанно, тому отримувала задоволення, коли в мене виходило, – це ж була ознака якогось лідерства та символ дорослості!

 

 

– Які книги тобі подобається перечитувати?

– Люблю книжки Мірчі Еліаде, Афанасьєва, зокрема «Поетичні погляди слов’ян на природу», і, звичайно ж, чарівні народні казки. Люблю читати щоденники видатних людей, особливо причетних до мистецтва. Я навіть вирішила для себе, що це є також комунікація. Коли мені до рук потрапляють книги-щоденники Марлен Дітріх, Айседори Дункан, Сари Бернар, Інгрід Бергман і я у них знаходжу відповіді на питання, які зараз мене турбують, співзвучні моєму сьогоднішньому контексту та внутрішнім запитам, відчуваю, що Всесвіт говорить зі мною. Через досвід цих жінок я спілкуюсь із ними як із частиною простору. Саме щоденники, бо там – роздуми і досвід. Я також веду щоденник. На одному з моїх зошитів написано, немов вишито чорнилом: «Тут всюди зберігається книга, яка поки що не написана»…

 

 

– А чи існує якась книга, що кардинально змінила твоє ставлення до життя?

– Так, це – Ніл Доналд Уолт «Бесіди з Богом». Ще – Дж. Гелб «Вправи, записи, робочий зошит Леонардо Да Вінчі». Ну і, можливо, Ентоні Роббертс «Могутність без меж». Останнє з прочитаного: Одрі Салкенд «Лені Ріффеншталь: Тріумф і Воля» і «Я, Майя Плісецька» Плісецької. Всі книги, що назвала тут, справді рекомендую читачам вашої газети.

 

 

– А як ставишся до сучасної української літератури?..

– Не перший раз кажу, що зараз у нас відбувається епоха Відродження, тому багато талановитих письменників знаходять у теперішніх умовах засоби для самореалізації. Треба мати сміливість, щоб друкуватися! Багатьом обдарованим поетам і письменникам бракує сенсорної сили брати штурмом видавництва та чути у тисячний раз, що це – неформат і так далі. Але є Інтернет, є конкурси, в яких треба ризикнути взяти участь. Бо завжди є тисяча перший раз, що може стати переможним. Треба просто пам’ятати: якщо це важливо для тебе, то ти не маєш права обкрадати свого потенційного читача, для якого це також може бути важливим. Звичайно, бути невизнаним генієм – легко, але це – тихий програш… Інша справа – думати, що ти можеш зробити, аби виграти. Ми, читачі, самі будемо вибирати, що варте нашої уваги… Приблизно такою лекцією я затероризувала свою подругу-письменницю, яка ризикнула спитати мою думку про це.

Моїм улюбленим видавництвом є  «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»: грамотний український переклад, фантастичні малюнки-ілюстрації – справжні книги! До речі, одне з небагатьох видавництв, що за першим сигналом реагує конкретною допомогою дитячим будинкам.

 

                                                                                                                  

Розмову вела Таніта