ЯНА КЛОЧКОВА: Психологічні книжки “розбавляю” підручниками з рукоділля

Не секрет, що заняття спортом вимагають сильної волі та твердого характеру. Особливо, якщо спортсмен прагне досягти визнання та успіху у своїй галузі. Тут не обійтися без виснажливих тренувань, спеціальних дієт, жорсткого розпорядку дня. Характер “Золотої рибки” України, чотириразової Олімпійської чемпіонки з плавання Яни Клочкової, безумовно, відповідає найвищим спортивним вимогам. Але це не заважає Яні бути романтичною і вірити в казки. Про це ми дізналися, поспілкувавшись зі спортсменкою про її літературні вподобання.
Яно, якій літературі надаєш перевагу?
─ Зараз читаю історичну літературу, навіть не можу пояснити чому, просто захопилася історіями про французький королівський двір. Під враженням від тієї епохи збираюсь навіть подивитися фільм «Ще одна з роду Болейн» ─ він скоро з’явиться у прокаті. А ще одне моє давнє захоплення – психологічна література. Наприклад, «Як легко зіпсувати життя собі й оточенню» ─ це майже моя настольна книга. Вважаю дуже корисними книги Вадима Зеланда, наприклад, «Трансерфінг реальності». А оскільки одне з моїх останніх хобі ─ вишивання хрестиком, доводиться історичні й психологічні книжки “розбавляти” підручниками з рукоділля.
─ Яка книжка була останньою з прочитаних?
─ «Ті, що співають у терені». Це одна з моїх найулюбленіших книжок, я її часто перечитую ─ мене захоплює сюжетна лінія. Чоловік і жінка все життя кохали одне одного, незважаючи на те, що не могли бути разом, ─ у наш час, певно, такого кохання не буває.
─ Як знаходиш час для читання між тренуваннями та відрядженнями?
─ Під час тренувальних зборів завжди є багато “зайвого” часу, який можна використати максимально корисно ─  наприклад, для читання. Я взагалі вважаю, що час для читання можна знайти завжди ─ було би бажання. Але в мене є погана звичка, пов’язана з книжками. Хвалитися тут, звичайно, нема чим: я можу одночасно розпочати читати декілька книжок, але більшу половину з них не дочитую навіть до середини ─ хапаюся за все одночасно, а ось довести справу до кінця не можу.
─ А в дитинстві що читала? Був улюблений книжковий герой?
─ Ой! У дитинстві мене можна було змусити читати лише з-під палиці (сміється). Тато дуже переймався, щоб я не виросла неуком. Зараз я його прекрасно розумію, адже маю маленького братика і стежу за тим, як він ставиться до читання, купую йому яскраві дитячі книжки. А улюблений книжковий герой у мене і досі той самий, що в дитинстві ─ це Віні-Пух! Я навіть часом себе із ним ототожнюю ─ він такий добрий і веселий. А інколи з віслючком Іа (сміється).
─ Як гадаєш, чи бувають погані книжки?
─ Я вважаю, що не мені про це судити. Проте мене трохи дратує поняття «книги, які мають знати всі». У кожного свій смак і свої вподобання ─ хіба можна нав’язувати людині нецікаві їй книжки, якщо це навіть світові шедеври? Наприклад, загальновідомий твір “Майстер і Маргарита” я не зовсім зрозуміла, однак його зараховують до таких, які повинні мало не цитувати всі освічені люди. Або «Парфуми» Зюскінда─ книга мені не пішла, а фільм сподобався. Думаю, кожен має право на вибір. Читаю тільки те, що мені подобається.
─ Ніколи не замислювалася над тим, щоб написати книгу? Можливо, опублікувати поради, як досягти успіху?
─ Замислювалася, і не раз. Але, певно, мені ще рано писати ─ для цього потрібно мати більше досвіду. Втім, коли відчую, що вже час, обов’язково розповім про свої досягнення, про те, що в житті можна досягти всього ─ треба тільки дуже хотіти і сумлінно працювати.
─ Маєш улюблений книжковий вислів?
─ Так. Це вислів із книги «Як легко зіпсувати життя собі й оточенню», я про неї вже згадувала: «Коли мені знадобиться ваша думка, я вам її повідомлю!»

Спілкувалася Іра Татаренко