Смерть аудіо книги: винні пірати-добровольці та аудіо слухачі-халявщики

 

На думку директора з маркетингу видавництва «Альпіна паблішерз» Олександра Лиманського відбувся крах ринку аудіо книг. Він аналізує у своїй статті причини краху ринку аудіо книг та доходить невеселих висновків.

 

«Розквіт епохи аудіокниг припав на 2006-2008 рр., Коли видавці переключилися зі старовинного формату AudioCD на формат MP3. Це дозволило без істотної втрати якості записувати на один CD замість 60-хвилинної фонограми раз десь у десять більше. Тоді раділи всі: і видавці, і покупці, – говорить Олександр Лиманський.
«Пристроїв для відтворення у форматі MP3 ставало все більше і більше. Навіть консервативні і спочатку не бажають підтримувати «піратський формат» автомобільні концерни (наприклад, Mazda) стали випускати автомобілі з аудіомагнітоли, що підтримують MP3. З’явилися навіть плеєри для плавання.
На цій хвилі ейфорії «нові читачі», тобто слухачі аудіокниг, стали на радощах ділитися файлами зі своїми друзями, викладати в Інтернеті, в соцмережах, торрентах та інших незліченних майданчиках», – розповідає Лиманський.

«Наслідки та масштаби безкоштовної інтернет-роздачі аудіокниг радикально відрізняються від інтернет-піратства паперових книг. Легкість, з якою «альтруїсти» можуть викласти в Інтернеті файли аудіокниги з диска, і легкість скачки з Інтернету ж цих файлів усіма охочими на будь-який плеєр, не йдуть ні в яке порівняння з жахливо нудним скануванням паперових книг фанатами-бібліофілами та їх скачкою економами- халявникам з наступним болісним читанням на дратівливих моніторах стаціонарних комп’ютерів і ноутбуків, глючних букридерах або псують зір, читаючи з мобільних телефонів (на окуляри чи контактні лінзи через 10-15 років доведеться більше витратити, ніж заощадити зараз на нормальних паперових книгах)», – застерігає директор видавництва та додає статистику:

«Видавці досить швидко побачили уповільнення і потім різке падіння продажів. Випуск новинок аудіокниг у видавництві “Альпіна Паблішерз”:

* 2006 – 7 найменувань,
* 2007 – 17,
* 2008 – 32,
* 2009 – 12,
* 2010 – 5.

Мораль цієї історії така: аудіокниги виявилися типовим товаром з дуже коротким життєвим циклом (3 роки). Покупці створили попит, а потім також швидко його зруйнували. Видавці досить швидко випустили багато аудіокниг і також швидко згорнули їх видання. Говорячи словами того ж Тараса Бульби (будемо вважати, що він видавець): «Що, синку (будемо вважати, що це аудіопользователь-халявщик), не допомогли тобі твої ляхи (пірати-добровольці)?» Або, висловлюючись зрозуміліше: «Що любителі халявних аудіокниг, не допомогли вам альтруїсти, що несуть все з хати в інтернет? »Не допомогли», – підсумовує Лиманський.

За матеріалами pro-books.ru