У Росії тиражі книг скорочуються та зменшується асортимент

 

*

Керівник Федерального агентства з друку і масових комунікацій Михайло Сеславинський відвідав Форум початківців письменників у Липках і обговорив з молодими літераторами стан літератури і книжкової галузі в Росії. Михайло Сеславинський назвав ситуацію на книжковому ринку песимістичною, зазначивши, що в останні роки йде спад не тільки за тиражами, але і по асортименту: «За три роки ми втратили 25% тиражів. І якщо ще минулого року ми намагалися пом’якшити ситуацію, розповідаючи , що незважаючи на падіння тиражів, збільшується асортимент друкованих видань. То цього року ми змушені відмовитися від цієї втіхи. Якщо у тих роках  асортимент дійсно розширювався на півтора-два відсотки за найменуваннями, то цього року зростання не буде».

 

Однією з причин спаду інтересу читачів до книг Сеславинський вважає те, що в багатьох сім’ях домашні бібліотеки вже сформовані попередніми поколіннями, а молодь більше цікавиться інтернетом. «Нинішні діти сидять в інтернеті, грають у відеоігри, дивляться блокбастери. А пригоди 19 століття, які були покликані зацікавити підлітка і прищепити любов до читання – не фуричать, як каже моя дочка. Виникає питання, що робити?  Мені здається, треба змалечку закласти в дитину матрицю читання. Щоб дитина пам’ятала, як тато і мама читали йому в дитинстві. Образ батьків, які читають на ніч книгу, передається з покоління в покоління.

 

Учасники зустрічі з Сеславінського запропонували, щоб його відомство зайнялося формуванням асортименту бібліотек, і це не тільки змогло б вирішити проблему нестачі книг в регіональних книгосховищах, а й дозволило б збільшити тиражі видань. Керівник «Росдруку» поставився до ініціативи скептично: «Ви вважаєте, що Міністерство культури має скласти списки, спустити їх в регіони, а бібліотеки за цими списками будуть робити закупівлі? Це не спрацює. Я сам керівник невеликого журналу. Звичайно, я можу зняти трубку, обдзвонити бібліотеки і сказати: зробіть підписку на наш журнал. Але я цього не роблю. Я роблю  як всі і  не думаю, що дотації потрібно екстраполювати на всі відносини держави та культури».

 

Початківці письменники поскаржилися на те, що в бібліотеки невеликих міст не потрапляють актуальні книги, і це стає причиною культурної ізольованості жителів, яким пропонується читати малозначних авторів, твори яких не несуть велику інтелектуальну й літературної цінності. Сеславинський прокоментував цю проблему таким чином: «Бібліотекар виходить з того, що йому потрібен читач. Адже якщо читача не буде – бібліотеку закриють і скажуть: ми не можемо утримувати приміщення, в яке не ходять люди. Тому директор бібліотеки концентрується на Донцової, щоб читачі прийшли. А в тому, що в бібліотеці є різноманітність белетристики – я не бачу нічого поганого. Усім хотілося б, щоб читали більше інтелектуальну літературу, але поки людство до цього не дійшло».

 

Молоді літератори спробували дізнатися у чиновника, чи планує держава щось робити з погіршенням асортименту у книгарнях, але Михайло Сеславинський у відповідь обмежився міркуваннями про падіння загального рівня культури в Росії: «Всі величезні книжкові магазини, що існували в радянський час – як правило на центральній площі, в ста метрах від міської партії – знищені. Тому точки продажу книг мігрують у бік торгових центрів, де багато покупців. Природно, що в торговому центрі магазин змушений орієнтуватися на найпростіший споживчий попит. Мені теж прикро за країну. Але в Москві навіть немає жодного провулка Цвєтаєвої та Пастернака. Теж багато про що говорить».

 

Рro-books