На Камчатці судили Достоєвського за «підбурювання» через роман «Ідіот»

spravaПетропавловськ-Камчатський міський відділ судових приставів провів перевірку стосовно автора роману «Ідіот» Ф.М. Достоєвського за ознаками складу злочинів, передбачених ч.4 ст.33 (підбурювання) і ч.1 ст.297 КК РФ (неповага до суду). У порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку зі смертю письменника, повідомляє газета «Камчатское время».

 

Все почалося у квітні 2011 року, коли мешканець Камчатського краю Євген Федорко, відповідаючи на запитання свого опонента на засіданні світового суду, вимовив слово «ідіот». Суддя зробила йому зауваження, і на тому, здавалося б, інцидент мав бути вичерпаний. Однак судовий пристав на прізвище Іванов, який охороняв порядок на засіданні, вирішив не спускати Федорко «лихослів’я» з рук і написав рапорт про те, що він висловив неповагу до суду, образивши учасників судового розгляду (ч.1 ст.297 КК РФ).

 

Згідно зі статтею 130 КК РФ, образа – це приниження честі та гідності іншої особи, виражене в непристойній формі. За визначенням експерта Гільдії лінгвістів професора Стерніна, який написав на цю тему окремий матеріал, образою є «негативна характеристика особи з використанням нецензурних слів і виразів». Слово «ідіот» не входить до числа нецензурних, тому Федорко начебто не повинно було нічого загрожувати.

 

Тим часом, на думку доцента кафедри російської мови Камчатського держуніверситету за прізвищем Скорик, що проводила експертизу слова «ідіот», воно якраз є непристойним, хоча може використовуватися і як медичний термін. У результаті з рапорту пристава виросла ціла кримінальна справу, на розслідування якої пішло два роки.

 

Федорко було на що скаржитися: шість разів його насильно мали намір привести до суду, одного разу навіть намагалися зняти з літака, на якому він відбував у відрядження, але промахнулися, оскільки він відлетів на вертольоті. Після цього його навіть оголосили у всеросійський розшук. Федорко довів у суді незаконність всіх шести приводів, тому що він жодного разу не був повідомлений про те, що його хочуть бачити дізнавачі.

 

Дізнавачі «виправилися» і стали щодня кидати йому в поштову скриньку повістку з’явитися на допит: у грудні 2011 року – січні 2012-го його викликали більше 20 разів. Остаточно вийшовши з себе, Федорко написав у службу приставів таку заяву:

«Про існування слова «ідіот» я дізнався з курсу шкільної програми, зокрема, роману Ф.М. Достоєвського «Ідіот». На думку дізнавача Кошмана, що збігається з думкою заступника прокурора Петропавловська-Камчатського Дудіна, слово «ідіот» є лайливим, образливим, отже, містить непристойну форму. На їхню думку, вживання у громадському місці слова «ідіот» неприпустиме і вважається злочином, який вони мені закидають. Причиною, що сприяла вчиненню мною цього злочину, став згубний вплив на мене роману Ф.М. Достоєвського. Тому вважаю своїм обов’язком, як громадянина РФ, повідомити нашим доблесним захисникам правопорядку про осіб, що сприяли вчиненню мною цього злочину. Це вже вказаний мною вище, нині покійний Достоєвський, царство йому небесне. На підставі викладеного прошу порушити кримінальну справу стосовно Достоєвського Ф.М. як підбурювача до вчинення злочину».

 

Відсилаючи такий лист, Федорко сподівався, що пристави зрозуміють всю абсурдність своїх звинувачень і закриють справу. Але вони з новими силами переключилися на класика російської літератури. Співробітник міськвідділу судових приставів І. Лі цілком серйозно прийняв цю заяву, зареєстрував, присвоїв номер і долучив до матеріалів кримінальної справи. У відношенні Достоєвського була проведена перевірка за ознаками складу злочинів, передбачених ч.4 ст.33 (підбурювання) і ч.1 ст.297 КК РФ (неповага до суду). Правда, кримінальну справу все ж не стали порушувати, так як «підозрюваний» помер понад 100 років тому.

 

Варто процитувати постанову Петропавловськ-Камчатського міського відділу судових приставів: «Враховуючи, що Достоєвський Ф.М. помер 28.01.1881, а Федорко Е.Н. народився 19.11.1960 року, Достоєвський Ф.М. не мав реальної можливості схилити Федорко Є. Н. до скоєння злочину шляхом домовленості, підкупу, загрози або іншим способом». Щоб зрозуміти це, приставам треба було десять місяців напруженої роботи.

 

Справа ж Федорко була припинена за давністю строків. Однак він з таким рішенням не згодний, оскільки давність термінів – нереабілітуюча підстава.

Newsru