Як українські літератори брали Париж

Головна книжкова виставка Франції проходила 22-25 березня в одному із найпрестижніших виставкових комплексів Європи – паризькому “Порт де Версаль”. Україна вперше в історії цього книжкового форуму була представлена окремим павільйоном. На ньому вітчизняні книговидавці та письменники представили твори сучасної української літератури, отримали корисний досвід сучасної популяризації книги, авторів і видавництв та зав’язали прямі “людські контакти” з французами.

Українською літературою зацікавився президент Франції

Знаково, що першим серед французів, які побували біля українського павільйону, виявився президент Франції Франсуа Олланд. На відміну від свого попередника, він особисто прибув 21 березня, щоб перерізати червону стрічку на книжковому салоні. Під час ознайомчої прогулянки французький президент зупинився біля українського павільйону. Це стало повною несподіванкою для українських авторів та видавців. І хоча більш детально ознайомитися з українськими творами лідеру французької нації завадили численні мікрофони, відеокамери, спалахи фотокамер та щільне кільце журналістів, наші співвітчизники розцінили жест президента як добрий знак.

Надзвичайно тепла атмосфера спілкування авторів з читачами поступово зваблює увагу українців на користь Парижа більше, ніж традиційний салон у Франкфурті, де акцент робиться на інноваціях видавничого ринку, продаються та купуються права. Французька столиця по-справжньому залишається законодавицею стилю подібних форумів. Місцевий салон – це справжнє шоу з щирою розмовою шанувальників зі своїми літературними кумирами, “нон-стоп” автограф-сесії, змістовні коментарі та інтерв’ю на шпальтах газет та журналів. Окрім сучасних французьких авторів, виставка широко представляє творчість авторів та видавців з інших країн.

Особливість Паризького книжкового салону: нові технології та кулінарія

Цього разу на салоні більше уваги було приділено новим технологіям у книговидавничій справі. Відвідувачі мали змогу побачити близько 30 павільйонів, присвячених електронним виданням, та відвідати міжнародний конгрес IDPF (International Digital Publishing Forum).

Ще одна особливість цьогорічного форуму – великий майданчик гастрономічних видань. “Кулінарний сквер” розташувався на площі у 600 кв.м, а його “ізюминкою” стали автограф-сесії відомих французьких шеф-кухарів та кондитерів. Тут же було розгорнуто справжню “польову кухню” авторки відомих у Європі кулінарних книг Тріш Дезен та популярного французького кондитера Крістофа Фельдера, які люб’язно ділилися з відвідувачами таємницями власних рецептів.

Загалом у книжковому салоні взяли участь близько 50 країн. Приємно вразила величезна кількість організованих груп школярів та студентів упродовж 22-25 березня. Воно й не дивно. Якщо вартість одного квитка становила 10 євро, то групове відвідування вже коштувало 6 євро. Для людей віком від 65 років та дітям до 18 років вхід був безплатним, спеціальну безкоштовну пропозицію мали також студенти до 26 років.

Що українські письменники можуть дати Франції?

З українських письменників особисто свої твори до Парижа приїхали презентувати Любомир Дереш, Антон Кушнір, Євгенія Кононенко, Марина Гримич, Ірен Роздобудько, Іван Рябчій та Дмитро Чистяк.

Можливість для франкомовних читачів ознайомитися і отримати книгу з автографом українських письменників стала реальною завдяки підтримці Міністерства культури України, Фонду Ріната Ахметова, Фонду OpenUkraine та компанії “Крафт Фудз Україна”, повідомила директор видавництва “Нора-Друк” Елеонора Симонова.

Завоювання Парижа “український літературний десант” розпочав ще 21 березня черговим засіданням Літературного клубу в бібліотеці Симона Петлюра. Під час форуму представники української громади мали можливість поспілкуватися з письменницею і видавцем Мариною Гримич, письменницею Ірен Роздобудько та відомим бардом Ігорем Жуком, які презентували вишуканій публіці музично-літературну композицію.

Вже 22 березня за підтримки Французького інституту в межах салону відбулася дискусію на тему “В межах кордонів Європи: Україна” за участю директора Європейського літературного фестивалю Софі Жульєн, викладача Національного інституту східних мов і цивілізацій Франції (INALCO) Ірини Дмитришин та письменника Антона Кушніра. Пізніше пройшла презентація програми підтримки перекладів, яка здійснюється українським фондом OpenUkraine. Крім того, було презентовано книгу французького письменника Романа Рижки “Чорна наречена” та Альманаху сучасної української літератури.

На переконання Елеонори Симонової, зусилля українців матимуть успіх у Франції. Головна мета – проникнення кращих зразків української сучасної літератури на французький ринок. “Нагадаю, що торік на салоні було представлено твори Марії Матіос, уже цього року придбано права на переклад її книжки французькою мовою і наступного року ми сподіваємося презентувати її тут”, – сказала вона.

Як нагадала книговидавець, участю лише у Паризькому книжковому салоні українці у Франції не обмежуються. Зокрема, торік Україна стала спеціальним гостем Європейського літературного фестивалю у Коньяку, частина авторів з’їздила на презентацію до Ради Європи у Страсбург. Цього року, за її словами, письменниці Марина Гринич і Ірен Роздобудько знову поїдуть до Страсбурга презентувати твори у Палаці Європи.

Голова правління української громадської організації “Книжковий простір” Микола Кравченко переконаний – щоб Україна не зникала з інформаційного простору в Європі, у книжковому сегменті важливо підтримувати “людські зв’язки”. Важливо, щоб українські науковці, спортсмени, музичні і театральні діячі, музейники постійно нагадували про себе, відвідували європейські країни, каже він. До слова, Микола Кравченко повідомив – восени цього року на літфестивалі у французькому Коньяку Україну представлятиме Сергій Жадан зі своїми творами, наступного року – Марія Матіос.

Зі свого боку, завідувач кафедри української мови французького інституту INALCO, перекладач Ірина Дмитришин констатувала – інтерес до української літератури у Франції зростає. “Їй (українській літературі) потрібна інформаційна підтримка і вона стосується не лише участі у Європейському літературному фестивалі в Коньяку або Паризькому книжковому салоні. Цікавим може бути й літературний ярмарок “Химерні подорожні” у Сен-Мало на березі океану, численні цікаві жанрові фестивалі у Франції”, – каже вона.

На думку Ірини Дмитришин, такі приводи необхідно використовувати, щоб українські твори потрапляли до альманахів антології світової літератури. “Світ великий і він не зобов’язаний спонтанно цікавитися українською літературою. Коли її шедеври з’являються на світовому ринку, то потрапляють в жорстку конкуренцію зі світовими авторами. І тому, щоб мати попит, український роман повинен бути кращим і цікавішим за роман китайського, південноафриканського чи чеського автора”, – додала вона.

Тим часом на думку письменника Любка Дереша, Україна для французької літератури може стати джерелом чогось нового. “Існує думка, що Україна може дати Франції те, що може відгукнутися у серці французів”, – каже автор. Як запевняє Дереш, Україна потенційно є тією країною, яка може дати новий імпульс, створити інтерес, щось таке, що запалить серця читачів, народить нові інтелектуальні ідеї та цікаві образи, принесе нову чуттєвість.

“В Україні далеко не найкращі матеріальні умови і це дозволяє волею чи неволею зосереджуватися письменникам на внутрішньому аспекті людини, шукати більш глибоких дефініцій, просто знаходити сенс життя у своїх творах, пропагувати життя далі у світі, де відбуваються далеко не найсправедливіші речі”, – переконаний він. Така ситуація, за його словами, змусить читача глибше заглянути в себе, змусить шукати спілкування, зміцнити здатність відмовлятися від чогось заради інших. “Саме така парадигма може народити іскру, яка робитиме цікавою людину світові, а літературу читачам”, – зазначив він.

Істинність розмірковувань українських книговидавців, письменників та спонсорів доведе час. Разом з тим, Паризький книжковий салон в черговий раз підтвердив, що креативні рішення, відкритість та доступність автора, його участь в літературних форумах, щира й зрозуміла позиція набагато більш важливі за будь-яку рекламу.

Роман Сущенко

Укрінформ