Львівська міськрада почала історичну війну з Табачником

Для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою. Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника. Однак гроші є, але як має виглядати книжка і який період історії охоплювати наразі невідомо.

Чимало вчителів урок історії проводять у львівському музеї «Тюрма на Лонцького», де учні знайомляться з важкими історичними подіями у роки Другої Світової війни, з аудіо і відеоматеріалами про репресії, які чинились різними окупаційними режимами в Галичині. Це дуже повчальні уроки історії. Особливо, коли дітлахи приходять у музей зі своїми рідними, які пережили репресії.

Посібник з історії рідного краю на часі

Директор музею, історик Руслан Забілий дещо скептично поставився до задуму міських депутатів видати посібник з історії. Бо з досвіду знає, що вони не доводять справу до кінця. Хоча науковець вважає, що вартувало б видати книжечку для школярів з історії рідного краю, але над проектом мала б працювати група істориків і робота потриває не менше року. Водночас він наголошує, що недоцільно писати підручник, інтерпретуючи шкільний.

«Усе залежить від того, як адаптований підручник, як дитина сприймає матеріал. Історія визвольного руху – це не тільки історія Галичини, України, а це родинна історія. Коли щось собі чиновники дозволяють викидати зі шкільних підручників, з теми про Визвольний рух, репресії, голодомор, то мене це ображає, як і тисячі родин, які постраждали від тоталітарного режиму», – зазначив Радіо Свобода Руслан Забілий.

Маніпулювання історичними подіями викликає негативне ставлення до історії України серед школярів

Згідно нової програми, за якою працюють сьогодні освітяни, уроки історії України скоротили до однієї години на тиждень і викласти учням увесь матеріал педагогам складно, зауважили вчителі історії Львівської СШ № 9 Наталія Сподарик і Леся Курчик. На їхню думку, варто більше уваги приділяти предметові, бо без знання своєї історії, не можна говорити про виховання патріотизму. Учні досить слабенько знають історію своєї держави. Водночас вони захоплюються історією Львова (відвідують факультативи з львовознавства) і цікавляться історією рідного краю. А саме посібників з історії Галичини, Визвольного руху нині у школах не вистачає.

«Треба більше зацікавлювати дітей історією рідного краю. Немає факультативу, а варто було б видати і такий посібник про історію Галичини, – зазначила Наталія Сподарик. – Бо дітям цікаво, що було з їхніми дідом і бабунею, як мама пережила ці роки, це історія родини».

«Школярі найбільше цікавляться історією, яка зачепила їхні родини, коли рідні розповідають їм. Тому така увага до Другої Світової війни. Ми маємо мало книг для учнів з історії Галичини та про Визвольний, – наголосила Леся Курчик. А ще потрібно збільшити кількість годин з історії. Адже у п’ятикласників, коли тільки прищеплюється любов до історії, одна година на тиждень на предмет».

Те, що політики маніпулюють історичними фактами викликає у школярів і молоді збайдужіння до вивчення і пізнання історії України, вважає історик Руслан Забілий. Тому у дітей не може бути позитивне ставлення до політизованої історії, це неприпустимо.

14-15 січня у Львові в Українському Католицькому університеті науковці і вчителі історії з різних регіонів вперше спільно обговорять питання нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі.