Випуск книжок в Україні різко падає

Станом на вересень цього року випуск книжок в Україні скоротився на дев’ять мільйонів примірників, порівняно з аналогічним періодом торік. Про це повідомила Книжкова палата України. Протягом нинішнього року в Україні загалом видали 12,5 тисяч книжок накладом 22,5 мільйони примірників. У Книжковій палаті кажуть, що нині падає попит на художню літературу. Чи стали українці менше цікавитеся книжками? Чого не вистачає Україні у політиці національного книговидання?

Роботи у видавництві поменшало, бо падає попит на книжки. Але українці не розчарувалися у читанні. Просто, коли падає життєвий рівень, знижується і потяг до книжки, вважає директор Книжкової палати України Микола Сенченко. Економічна криза спричинила і кризу читання.

«І цей рік дав негативні наслідки, коли зменшилась кількість книг, низька купівельна спроможність населення. І друга причина – абсолютно не фінансуються бібліотеки. Якщо раніше бібліотеки купували близько 35-40% літератури, яка друкувалася в країні, то сьогодні бібліотеки купують, я думаю, 1-2%».

Половина громадян України взагалі не читають книжок – соцопитування

Цьогорічний Форум видавців, який традиційно проходить у Львові, відрізнявся великою кількістю заходів – понад 350. За даними організаторів заходу, на ньому побували 200 письменників і майже півмільйона відвідувачів. Але уже 17-ий рік поспіль учасники Форуму видавців наголошують: з українським книговиданням є великі проблеми, але влада про них чути не хоче, повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода.

Попри величезну кількість заходів на Форумі, було помітно меншу кількість видавництв, аніж торік. А ще було значно більше перекладної літератури. Видавництва, щоб вижити, стараються видати одну книжку відомого автора у світі у перекладі  українською мовою. Тим часом українські письменники не тішать своїми бестселерами, які б перекладали іншими мовами світу.
Для багатьох учасників книжкового ярмарку, видавництв чи книгарень, львівський Форум є нагодою продати якомога більше книжок, ніж за цілий рік. Жодного оподаткування чи касових апаратів, контролю за тиражами.

Цього року книжки виросли у ціні, у порівняння з минулорічним Форумом і експерти дають не найкращі прогнози щодо майбутнього українського книговидання.

Так, за даними Державного комітету з телебачення і радіомовлення, цього року тиражі українських книг зменшились більше ніж на 7 мільйонів примірників, а до кінця року впадуть ще на 30%. Згідно з соцопитуванням «Демократичні ініціативи», половина громадян України взагалі не читають книжок і не мають у них потреби.

Видавці наголошують, що мусить бути підтримка з боку держави української книжки, тим часом міжнародні експерти стверджують, що і видавництва мають більше працювати з читачами і популяризувати талановитих письменників.

Тим часом видавництво «Фоліо» торік презентувало 18 літературних новинок, а цього року – 48, бо притримали усі нові видання до львівського Форуму, говорить генеральний директор видавництва Олександр Красовицький. «Криза вдарила по книжковому ринку, на 12% зменшили свої обсяги, мабуть, таке падіння буде ще років два. Ми вирішуємо свої проблеми за рахунок збільшення кількості новинок», – сказав він.

Чимало львівських видавців виживають завдяки кредитам, які їм вдалося отримати у банках під заставу майна.

В Україні знищена інфраструктура книгорозповсюдження

По книговиданню суттєво вдарила економічна криза. Але її наслідки могли бути менш відчутними, якби не обмаль реклами і не різке скорочення книгарень, вважає письменник Андрій Курков.

«Стара хвороба. Недостатньо інформації про нові книжки, про письменників. Немає ніяких безкоштовних для видавців варіантів рекламувати книжку по телебаченню чи на радіо. 500 райцентрів і лише в кількох є книгарні», – зазначає Андрій Курков.

Журналіст і бібліофіл Вахтанг Кіпіані, за його ж визначенням, книжки купує цілими рюкзаками – для себе і для дітей. Віддає перевагу традиційним, паперовим книжкам зі свіжим запахом фарби. Хоча по роботі все частіше доводиться користуватися електронними копіями і читати їх на «bookreader-і» .

«В Україні свого часу була знищена інфраструктура книгорозповсюдження та й змінилися якісь орієнтації. Від нації, яка вважалося, що найбільше в світі читає, українці перестали читати взагалі. Книжку, яка має наклад 5 тисяч примірників, називають взагалі просто гіперуспішною», – говорить Вахтанг Кіпіані.

«Питання не в бюджетних грошах…»

Україна на сьогодні чи не єдина європейська держава, де відсутня цілеспрямована програма національного книговидання, зауважує Сергій Афонін, президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів. Держава свого часу надала видавництвам пільги, але їх можна порівняти з шістьма сотками землі після розпаювання. Вони отримали землю, але не мають ані техніки, ані добрив, ані насіння, щоб вирощувати урожай. За всі роки незалежності українські видавництва розвивалися виключно за рахунок власних обігових коштів, але економічна криза у 2008 році забрала і ці гроші, каже Сергій Афонін.

«Що таке 20 мільйонів гривень (грубо кажучи, 2 мільйони доларів), як воно впливає на ринок? Питання стоїть не про бюджетні гроші. Питання стоїть про стратегію держави, про можливість отримання кредитів, залучення інвестицій, про виважену, логічно-побудовану, синхронізовану в часі політику. Бо можна набудувати книгарень, але там будуть торгувати милом господарським. Або, навпаки, можна кинути гроші на виробництво книги і покласти на складах, але реалізувати її не будемо, бо книгарень нема. Ця книжка сьогодні навіть до районного центру не доходить».

Крім браку коштів в українців на купівлю книг, негативно на видавничу справу впливає також нелегальне ввезення книжок з-за кордону. Про це заявив заступник голови Держкомітету телебачення та радіомовлення Анатолій Мураховський. Точних цифр обсягу такого ввезення немає. Але за підрахунками фахівців, приблизно йдеться про 5-6 мільйонів примірників щороку.