Ужгородська письменниця написала поради чоловікам щодо зваблення жінки

В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація книги молодої літераторки з Ужгорода Вікторії Андрусів «Омана небесна». У новій книзі відомої ужгородки презентовано різножанрові твори про життя і побут, традиції та уподобання, психологію і генотип сучасних уродженців Закарпаття: від молодих до літніх, повідомляє ЗІК.

Авторка вдало поєднує у своїй прозі спостереження із побутування і юного сучасника, і молодої жінки, і людей середнього та зрілого віку. Проте усіх їх об’єднує любов до кревної землі, співпереживання за долю Вітчизни, за майбутнє рідної України. «У книжці з одного боку є історії підлітків, які йдуть у велике життя, з іншого боку – це образи життя старших людей, їхні проблеми, пошуки статків. До прикладу, герой однієї з новел – старший чоловік, який залишається сам, ходить по чужих поминках, аби прогодуватися, – розповіла Вікторія Андрусів. – У книжці йдеться і про стосунки «Я і він», «Я і вона», є особисті роздуми автора. Книжка закінчується гумористичним есе «Як звабити жінку», щоб підняти настрій читачу.

За словами авторки, герої кількох новел мають реальне підґрунтя, інші образи – збірні. Щодо назви книги, то письменниця пояснила, що вона взята із головної думки одного з оповідань: «Ніколи не треба замріюватися про те, чого ми не знаємо, чекати так званої манни небесної, а насолоджуватися сучасним земним життям, робити добро та радіти дрібницям».

У презентації взяв участь також голова Тернопільської літературно-мистецької фундації Володимир Барна. На його думку, авторка у презентованій книзі «акумулювала риси стефаникового письма». Фахівець відзначив мовний колорит книги: «Вікторія Андрусів вдало вводить до тексту діалектизми, які підсилюють героїв, роблять їх конкретними». Проблеми, підняті авторкою, В. Барна назвав глобальними, близькими не лише закарпатцям. «Маємо самобутню цікаву письменницю, яка буде цікава не тільки зрілому чи молодому поколінню, а й поколінню інтелектуалів, які смакують лише естетикою від літератури. Вікторія іде в рівень з часом, а іноді його й випереджає.

Побачити себе очима Вікторії Андрусів мені було дуже цікаво», – підсумував літературознавець. Він також відзначив, що життєві проблеми письменниця передає не «чорно-білою фотографією», а по-письменницьки, осмислено: «Завжди цікаво, коли це робить талант, коли написано фахово, а тексти хвилюють».