У Черкасах розпочато боротьбу за встановлення пам’ятника Василеві Симоненку

Національно-демократичні сили Черкаської області оголосили про початок публічних акцій з вимогою спорудити пам’ятника українському поету Василю Симоненку у Черкасах.

Таке звернення до міської влади Черкас, громадськості міста та області підписали і оприлюднили черкаські обласні організації Української народної партії, ВО “Свобода”, Народного Руху України, Трудової партії України.

Як йдеться у зверненні, “Усі обіцянки міської влади, зокрема міського голови Одарича, міськвиконкому щодо спорудження пам’ятника, залишилися порожніми словами. Не виконаний жоден із пунктів резолюції громадських слухань, які відбулися 2008 року щодо будівництва монумента видатному поетові.

Проігноровано сотні підписів черкащан на підтримку спорудження пам’ятника Василю Симоненку. Черкаською міськрадою не прийнято рішення про виділення коштів на цю благородну справу. Черкаська облрада на останній сесії перерозподілила 150 тисяч гривень, які мали піти на спорудження пам’ятника Василю Симоненку, на інші витрати”.

“Цей ганебний факт змушує нас заявити про те, що міська влада Черкас – антиукраїнська, непатріотична, байдужа за своєю суттю”, – вважають автори звернення. “Замість вирішення серйозних гуманітарних проблем, влада захопилась проведенням усіляких шоу, помпезних заходів, які далекі від українських національних цінностей. В той же час місто залишається майже повністю зросійщеним, робота щодо заміни комуністично-тоталітарних символів та назв не проводиться, серйозне занепокоєння викликає ситуація з освітніми та культурно-мистецькими закладами”, – вважають черкаські націонал-демократи.

Василь Симоненко – біографічна довідка

Василь Симоненко народився в селі Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 pp. майбутній поет навчався в школі. 1952 року закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив до факультету журналістики Київського університету імені Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).

У 1957 – 1960 рр. працював у газеті “Черкаська правда”, потім, у 1960 – 1963 pp., – у газеті “Молодь Черкащини”, власним кореспондентом “Робітничої газети”, а також займався літературною творчістю.

1962 року Василь Симоненко став членом Спілки письменників. Планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка “Тиша і грім”. У середині 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Тараса Шевченка (м. Сміла). 13-го грудня 1963 р. поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах. 1964-го року вийшла посмертна збірка “Земне тяжіння” (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Шевченка 1965 р. (посмертно), але лауреатом того року став Микола Бажан). Минуло 15 років офіційного забуття поета і 1981 року з’явилася книга вибраного “Лебеді материнства” з передмовою Олеся Гончара.

Василеві Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Шевченка 1995-го року, пише NEWSru.ua