Ірена Карпа: “Подорожувати з дітьми зручніше, ніж без них”

– Справжні оптимісти – це мої діти. Кабачкову ікру вони називають песто, – каже 33-річна Ірена Карпа. Песто – італійський соус з оливкової олії, базиліку й сиру пармезан. 29 вересня у столичній книгарні “Є” письменниця презентувала нову книжку “Бебі-тревел: подорожі з дітьми, або Як не стати куркою”. У ній описала свої поїздки з доньками 3-річною Корою та на рік молодшою Кайєю. На презентацію Ірена Карпа запізнюється. Каже, не змогла влізти у джинси.

*

 Купити книгу.

 

– Із дітьми почала подорожувати з перших їхніх днів, бо обох народжувала за кордоном, – каже. – Кора в два тижні побувала на висоті дві тисячі кілометрів у Піренеях. Коли піднімалася, несла її в слінгу. Інші туристи дивувалися, чого тягну туди маля. Але потім до них доходило: дитині бути в горах із мамою краще, ніж внизу без неї.Батько дівчат – американський фінансист Норман Пол Генсен. Із ним Ірена Карпа побралася ­2010-го. Письменниця була з дітьми в 12 країнах, зокрема в Іспанії, Чорногорії, Індії та Албанії.

 

– Подорож до Індії була адським адом. Одне ледь ходило, а друге дуже швидко бігало. Часу на себе взагалі не було, тільки за ними дивилася. Раділа, коли діти засинали і я мала можливість подивитися на захід сонця. Цього літа на машині їздили в Албанію. Взяла багато іграшок, яблучок і печеньок. Але найбільше нас виручав айпед. У дорозі це прекрасний спосіб заспокоїти малих. За час переїздів діти втомлювалися, але вже на другий-третій день самі залізали в машину і казали: поїхали вже кудись. Менша часто кричала, що хоче до мами. Найстрашніше було, коли робила це під час перетину кордону. Митники завжди з підозрою на мене дивилися й питали Кайю, де її мама.

 

Албанія – нереально красива країна. Гарні гори, чиста вода і люди, які завжди готові допомогти. Спробуйте в Москві в бабусі, яка торгує пиріжками, спитати, де метро. Вона закричить: “Я тє што, справочноє?” Подорожувати з дочками зручніше, ніж без них. Коли люди бачать маму з дітками, самі пропонують допомогу: піднести речі чи наглянути за малими. Та й перетинати кордон зручніше. Автівки з дітьми пропускають без черг, не так ретельно перевіряють. В Іспанії накупила багато дешевого вина, налила в пляшки з-під соку. Митники побачили дочок – і машину навіть не перевіряли.

 

Книжка вийшла в харківському видавництві “Клуб сімейного дозвілля”.

 

– Там є історія про одну дів­чинку. Вона просила в мами кока-коли, та сказала: “А чарівне слово?” Дівчинка відповіла: “Путін – хуйло”. У видавництві хотіли, щоб слова про Путіна прибрала, бо в них є позиції продажу в Росії. Відмовилася: забираєте “Путін – хуйло” – я забираю книжку з друку. Вони лишили, але після перших літер поставили три крапки. Гіпотетично читачами моєї книжки можуть стати дівчатка, які не хочуть мати дітей. Бояться, що це перекреслить усе життя. Я теж була класичною чайлдфрі (рух за бездітність. – “ГПУ”), але звідкись у мене з’явилося двоє доньок із різницею в 11 місяців. Дітей треба заводити тоді, коли сам розумієш, чого хочеш від життя. Деколи зовсім юні дівчата народжують, а потім все життя кажуть: якби не було дитини, в мене все було б по-іншому. Завдання кожної притомної мами – жити у своє задоволення. Я завжди любила подорожувати. Із появою малих не припиняю цього.

 

*

Купити книгу. 

Також цієї осені в Чернівцях вийшла книжка “Ірена Карпа – письменниця, співачка, мандрівниця”. Містить інтерв’ю з Карпою, її статті, світлини в різному одязі – від вишиванок до лахміття безпритульної.

Gazeta.ua