Українськi iсторики заснували інтернет-проект, який розвінчуватиме міфи

*

У нашій державі з’явився ще один добровольчий батальйон. Цього разу — інтелектуальний. На озброєнні в нього не автомати і гармати, а документи й дослідження авторитетних вчених. Його мета, як зазначив, відкриваючи круглий стіл  «Історія на фронті інформаційної війни», керівник інформаційно-аналітичного центру РНБО Олексій Копитько, — розширити фронт знань наших співгромадян про минуле. Пропагандистська машина Росії, намагаючись підірвати підвалини українського духу, заперечує легітимність Української держави. Мовляв, вона створена випадково, не має історичного підгрунтя. І все це для того, аби люди втратили мотивації захищати свою землю. Цій меті служать численні міфи, які спотворюють історичну правду.

 

Дати відповідь на них вирішили українські вчені-історики, заснувавши проект «LІКБЕЗ. Исторический фронт» http://Iikbez.org.ua/ — сайт, де зібрано перелік міфів, стереотипів та викривлень, на яких грунтується російська історична антиукраїнська пропаганда: щодо території країни, Новоросії, «бандерівців» і «колабораціоністів».

 

Як розповів автор та координатор проекту Кирило Галушко, відповіді на кожен міф підготовлені провідними фахівцями-істориками з наукових та освітніх установ Києва та інших міст України.

 

Кирило Галушко також зазначив, що метою російської інформаційної війни є не лише перекрутити факти поточних політичних подій та того, що відбувається в Україні нині, а й підірвати історичні засади української ідентичності. «Україна подається російською пропагандистською машиною як штучний витвір, історична випадковість, країна і держава, яка ніколи не існувала до 1991 року і яка ніколи не доводила свою життєспроможність, — розповів історик. — Через таку подачу проводиться думка про неминучість розпаду України або її зникнення з політичної карти, приреченість будь-яких спроб оперти сучасний патріотизм на історичне під∂рунтя традицій, досвіду і здобутків українців протягом попередніх століть».

 

Він навів низку міфів, які поширює російська пропаганда. Наприклад, легенда про випадковість сучасних територіальних меж України, які є «лише подарунками Леніна, Сталіна і Хрущова», а половина України є не Україною, а «Новоросією». Натомість, пояснив Кирило Галушко, Росія ігнорує міжнародно-правові засади новітньої державності України (від 1917 p.), які грунтуються на принципі національного самовизначення, що стосується всіх етнічних земель.

 

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що Україна не може протиставити потужній пропагандистській машині Росії нічого, крім правди. «Правда завжди складніша, ніж спрощені для масового споживання міфи. Крім того, її ще треба вміти донести до суспільства. Ми розуміємо, що виключно зусиль Українського інституту національної пам’яті в цьому напрямі не достатньо. Тому свою роль бачимо передусім у співпраці та підтримці громадських ініціатив».

Урядовий кур`єр