Письменниця Лариса Денисенко: “Українська мова на письмі – мій цивілізаційний зрілий вибір”

*Українська письменниця та юристка Лариса Денисенко пояснила, чому послідовно веде спілкування з читачами українською мовою.

Пояснює, що написала про це в відповідь на особисте прохання читача більше писати російською.

“Сьогодні надійшов лист від людини, котра попросила не вказувати ім’я, людина – принципова, хороша та розумна”, – пише Денисенко в мережі Facebook. “Суть її листа до мене: чому я мало пишу російською мовою, бо зараз це потрібно – єднання здравомислячої російськомовної аудиторії, і в моїх текстах, я це ціную, людина, що звернулася до мене, бачить користь, вірну спрямованість, змістовність, новаторство, силу та цінність. Також лунає прохання писати російською на ФБ.

Відповім тут, я розумію, що можу розширити аудиторію, якщо писатиму російською, можу розширити аудиторію, якщо писатиму англійською, можливо, це корисно і виглядатиме краще – і для мене, і для інших.

Але українська мова на письмі – це мій цивілізаційний, природний, свідомий, зрілий, саме мій – вибір. Хто хоче зрозуміти мене, кому цікава я та мої тексти – здатні сприйняти та перекласти, най це для когось і важче”.

В обговоренні під дописом завели мову про чистоту російської й української мови в Україні.

“А зі мною вчора дві львів’янки в електричці їхали. І слухав я їх з задоволенням, аж поки не почало в них вискакувати оце от “ващє” і “блін”. І в мене вже потім настрій зіпсувався. А коли намагаються на якісь більш серйозні теми розмовляти, то вимушені рідкісніші слова замінювати російськими. Наприклад “ощущєнія” замість “відчуття”, бо з книжок так прочитали і, можливо, з блогів”, – прокоментував користувач, місцем проживання якого зазнечений Київ, а народження – Іжевськ.

“Я до суржика ставлюся спокійно, але от нині чула, наприклад, “чималий возраст”. і думаю: ну як?? як людина знає слово “чималий” і вживає його зі словом “возраст”. дивина.”, – відписала щодо цього авторка посту.

Gazeta.ua