У Львові видають тих, "хто сильніше стукає у двері"

«Книжки, видання яких фінансово підтримує Львівська обласна держадміністрація, є пролобійованими тими, хто сильніше стукає у двері», – таке підтвердження прозвучало з вуст заступника голови ЛОДА Ярослава Кашуби в обласній науковій універсальній бібліотеці на прес-конференції. Вона була організована управлінням у справах поліграфії і телерадіопростору ЛОДА з нагоди відзначення у Львові всесвітнього дня книги та авторського права, – про це повідомив ЗІК.

За словами Ярослава Кашуби цього року з обласного бюджету на підтримку книговидання вділено 550тис. грн. Однак шанс здобути дофінансування мають ті книжки, які найбільше лобіюють перед депутатським корпусом. «Вони пробивають свої книжки, відповідно ці видання потрапляють на полиці бібліотек. Торік це було понад 30 найменувань. Книжки непогані, й в принципі їх держава мусить спонсорувати. Скажімо, ЛОДА підтримує книжку Олександрі Ноги до 100-річчя українського хокею, торік він підготував таку ж книжку про баскетбол. Аналіз підтверджує, що певні видавництва, які отримують підтримку повторюються з року в рік. Ми вже оголосили тендер для видавництв, але комісія ще не починала роботу й сам тендер ще не відбувся. Ми б хотіли, щоб на Форумі видавців був спеціальний стенд «Львівська книга», де стояли б видання, що побачили світ завдяки підтримці влади», – сказав Ярослав Кашуба.

На жаль, Ярослав Кашуба надто швидко покинув зібрання, щоб почути від учасників прес-конференції, яка насправді відповідала параметрам круглого столу, про реальні проблеми видавців, книгорозповсюджувачів і бібліотекарів. Відтак ніхто з його слів не зміг довідатися, як насправді виконується програма відродження в області мережі книгарень, що її на прохання голови ЛОДА Миколи Кметя розробило громадське об’єднання Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів Львівщини.

«Ніяк та програма не виконується», – не приховував гіркого розчарування голова Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Львівщини Михайло Ватуляк.

«Із районів приходять формальні відписки, що там із книгарнями все гаразд. Скажімо, із Стрия голові львівської облради Мирославу Сенику відписали, що там є 7 україномовних книгарень, але ми перевірили й сфотографували, – реально там є тільки три. Суто українською книжкою торгує тільки одна, де продають духовну літературу, в решті книгарень, площа яких не перевищує 15 кв. м , української літератури тільки 30 відсотків. Інформація із Жовкви, про те, що в районі 8 книгарень також відписка. У Турці книгарнею назвали «крапку» в міськраді на 9 кв.м, де стоїть ксерокс! І треба було тамтешнім депутатам доводити, що вони мають ухвалити рішення про надання під книгарню приміщення площею 50-60 кв.м. Насправді Львівщина забезпечена площами під книгарні тільки на 12,4% від нормативів, встановлених Кабміном!» – обурюється Михайло Ватуляк.

«За останні два місяці суттєво зменшилися видавничі темпи (торік в Україні було видано понад 20 тис. назв загальним накладом близько 50 млн примірників). І реалізація видавничої продукції є другою проблемою для вітчизняних видавництв після проблеми зупинення кредитування видавничих проектів», – сказав Михайло Ватуляк.

Загалом бібліотекарі та книговидавці нарікали на відсутність взаємокомунікації та кулуарність рішень влади, вплив на яку мають лобіювальні механізми. «Можливо, якщо ми будемо чеснішими самі із собою, то буде більше конструктивної співпраці, відтак видавництва знатимуть, що із їхніх планів матиме реальну потребу серед покупців та бібліотечних читачів», – зауважив модератор обговорення директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга.