У Парижі представили монографію про Солженіцина, написану його другом

Найбільше паризьке видавництво "Файар" випустило в світ монографію "Феномен Солженіцина". Її творець – Жорж Ніва, протягом багатьох років був близьким другом письменника. Він також – видатний фахівець з СРСР і Росії, славіст, директор "російської серії", що видається вже багато років паризьким видавництвом "Файар", і головний редактор виданої у Франції "Енциклопедії російської літератури". Ніва також є перекладачем на французьку низки праць Олександра Солженіцина, пише NEWSru.ua

У монографії, об’єм якої перевищує 400 сторінок, автор називає Солженіцина "титаном літератури". "Твори цього письменника відрізняються епічністю оповідання, масштабністю свідоцтва про те, що відбувається, строгою виструнченністю, надзвичайною силою іронії і винятковим гуманізмом", – відзначає в своєму дослідженні Ніва.

Він вважає вершиною творчості письменника "Один день Івана Денисовича", "Раковий корпус" і "В крузі першому".

Ніва детально зупиняється на суспільно-політичній діяльності Солженіцина, детально розповідає про полеміку, яку він вів, про жорстку критику, що періодично звучала за кордоном в адресу письменника. У монографії приділена увага і антизахідним настроям та висловам Солженіцина.

"Його неможливо зміряти аршином звичайних інтелігентських суперечок, примітивним розділенням світу на правих і лівих, прихильників і супротивників прогресу, націоналістів і тих, хто підтримує ідею загального єднання", – підкреслює Жорж Ніва в своєму творі, присвяченому другу з Росії.

"Солженіцин – це Данте наший епохи, що змінив погляд людей на світ", – наголошує автор.

Довідка. Олександр Солженіцин Солженіцин народився в Кисловодську 11 грудня 1918 року. Воював на фронті. Під час Великої Вітчизняної війни був заарештований і провів близько восьми років у таборі. Після звільнення викладав математику в провінційній школі.

Визнання Солженіцину принесла його перша повість "Один день Івана Денисовича", опублікована Олександром Твардовським у журналі "Новый мир" в 1962 р. Там же було надруковано ще декілька розповідей і повістей. Широку популярність письменник здобув завдяки історико-публіцистичним творам про Росію 19-20-го століть.

Протягом кількох десятиліть – в 60-80-х роках 20-го століття активно боровся проти комуністичного режиму в Росії.

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1970 "за етичну силу, з якою він слідував непорушним традиціям російської літератури". На фронті продовжував цікавитися громадським життям і почав критично ставитися до Сталіна. У січні 1945-го був заарештований. Отримав вісім років виправно-трудових таборів. Зимою 1952 року у Солженіцина виявили рак, і він був прооперований в таборі. Письменника звільнили із таборів в 1953 році.

Популярність йому принесли романи "В колі першому", "Раковий корпус". Листи читачів, колишніх ув’язнених у зв’язку з публікацією "Івана Денисовича" поклали початок "Архіпелагу ГУЛАГу", присвяченому сталінському терору. У Парижі він напише роман "Серпень Чотирнадцятого".

У 1974 році був позбавлений радянського громадянства і висланий з СРСР. У 1976 році з сім’єю переїхав до США з Європи і поселився в штаті Вермонт, де працював над "Червоним Колесом".

У роки перебудови ставлення до Солженіцина в СРСР змінилося, і на батьківщині було опубліковано багато його творів. На початку 90-х йому повернули російське громадянство, а 27 травня 1994 року він прилетів із США до Владивостока разом із сім’єю і, проїхавши на поїзді через всю країну, закінчив подорож у Москві, назавжди повернувшись на батьківщину.

Помер Солженіцин в Москві 4 серпня 2008 року. Поховали його на цвинтарі московського Донського монастиря