У Польщі в’язнів і військових змушують читати

*— Довго не міг зрозуміти, коли в Індії мене питали, скільки поляків читають, — розповідає 61-річний Ґжеґож Ґауден, директор польського Інституту книжки. 26 червня він приїхав до Києва на конференцію “Державна політика книжкової сфери”. — Виявилося, їх цікавила цифра грамотних людей у нашій країні. Здивував словами, що всі поляки вміють читати. Але сам же і розчарувався, бо з них лише 40 відсотків читають літературу. В Швеції книжку до рук регулярно беруть 80 процентів населення.

 

Ґауден — один з авторів державної програми популяризації читання у Польщі, що діє п’ять років.

 

— Після дослідження зробили висновок, що більше читають багаті і добре освічені поляки, — продовжує. — Люди з малим доходом зазвичай сприймають книжки як зайву дорогу розвагу. Пробуємо таких переконати, що країни Скандинавії читають не тому, що заможні, а заможні, бо багато читають. У Швеції діти в школі зобов’язані читати 20 хвилин щодень, учні самі обирають літературу.

 

Маємо вимоги до уряду, щоб цією проблемою опікувалося не тільки міністерство культури і освіти. У мін’юсті запровадили програму читання серед ув’язнених, у мінобороні серед військових, мінздоров’я — серед хворих у лікарнях.

 

У Польщі бібліотеки підпорядковуються місцевій владі.

 

— Тут ми зіграли на жадібності чиновників. Просунули через уряд постанову, за якою держава виділяє 60 відсотків коштів на побудову бібліотек у селах і малих містечках. Ця сума надається готівкою, з чіткими інструкціями з технічних параметрів, кількості працівників майбутніх бібліотек. Сільські голови на місцях мають докласти грошей з місцевого бюджету. Але зазвичай господарники вміло розпоряджаються коштами. Знають, як домовитися з робочими, де зекономити. Замість 180 запланованих бібліотек по всій країні в селах побудували 245. Витратили на це 50 мільйонів доларів. Для двох з половиною тисяч бібліотекарів повели тренінги по рекламі, просуванню товару, навчанню літніх людей праці з комп’ютерами.

 

З радістю відвідую урочисті відкриття бібліотек у провінції. Бачу задоволені усмішки на очах місцевих чиновників. Вони з гордістю розуміють, який стрибок робить Польща. Кепкую з тих, хто раніше вибивав гроші з держави на побудову басейнів. А тепер має порожні аквапарки в селі, бо пенсіонери туди не ходять.

Gazeta.ua