На Донеччині зникають з ефіру українські канали за сприянням місцевої влади

*

Більше доби радіотелевізійна передавальна станція Донецька захоплена сепаратистами. Цю інформацію підтвердив Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. «Вимкнено цифрове мовлення. Вимикаються українські канали або переналаштовуються на мовлення російських каналів. Станом на 29 квітня порушена робота 7 з 18 українських ТВ програм, що мовлять з об’єкту Концерну РРТ міста Донецьк», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті Концерну РРТ. Телерадіомовленням «переналаштованої» станції охоплено 2 мільйони жителів області.

 

Концерн РРТ вже звернувся до РНБО, Міністерства  внутрішніх справ України та СБУ щодо здійснення заходів по звільненню РТПС у Донецьку.

 

Офіційне звернення щодо ситуації зробив телеканал «1+1», який зник з донецьких телевізорів через дії радикалів. «Зараз на частотах «1+1» транслюється Enter Фільм. За інформацією співробітників телецентру, невідомі провели перекомутацію на трансляцію російських каналів за прикладом Криму», – зауважують у повідомленні на сайті каналу. У «1+1» переконані, що подібні речі відбуваються, бо місцева влада незацікавлена в інформуванні населення стосовно ситуації у східних регіонах та сприяє тому, щоб мешканці Донбасу отримували зрежисовану російськими ЗМІ пропаганду.

 

Нагадаємо також, що 27 квітня радикали захопили Донецьку обласну державну телерадіокомпанію. Тепер замість обласного «27 каналу» транслюється «Росія 24».

 

«День» розпитав медіа-спільноту та донеччан, як вони оцінюють «цензуру» «Донецької республіки» на телебаченні.

 

Юрій ЛУКАНОВ, голова Незалежної медіа-профспілки України:

— Захоплення телевежі в Донецьку та вимкнення українських каналів — це цілком логічний крок зі сторони сепаратистів. В умовах війни, коли люди діють незаконними та нечесними методами, коли їм є що приховувати, — вони намагаються обмежити громадян в альтернативній інформації. До цього розряду відносяться і викрадення журналістів у регіоні.

Треба сказати, що війна проти чесних медіа відбувається з початку Майдану, коли в ніч з 29-го на 30 листопада били журналістів, потім 1-го грудня — знову масово били журналістів. По медійниках стріляли, їх викрадали. Це ми бачили в Криму, і це сьогодні повторюється в Донецьку.

Місцева міліція сьогодні займає або нейтральну позицію, або підтримує сепаратистів, тому не варто дивуватися тому, що правоохоронці не забезпечили охорону такого важливого об’єкта, як телевежа. Під час війни інформація – ключовий інструмент. Війну виграє той, хто виграє інформаційний простір. Дивує, що цього досі не зрозуміла українська влада, і не зіграла на випередження.

 

Сергій БОНДАРЕНКО, голова правління Центру аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ»:

— Дії людей, які захопили обласну державну ТРК та радіотелевізійну передавальну станцію, однозначно неприйнятні, це шкодить інформаційній безпеці і суверенітету нашої держави. Це також б’є по репутації російських каналів, які кажуть про свободу слова, а самі демонструють підтримку сепаратистському руху.

Влада має діяти жорстко. Треба якомога швидше звільнити телерадіокомпанію та повернути українські канали в ефір. Взагалі, треба виконувати вимоги РНБО щодо обмеження трансляції російських каналів. які дають неправдиву інформацію, маніпулюють громадянами, негативно впливають на вирішення ситуації на Донеччині.

Захоплення телевізійного простору – свідоцтво бездіяльності місцевої влади та силових структур. Гадаю, силовики частково грають на руку сепаратистам. Також видна бездіяльність центральної влади. Стосовно мешканців області, то люди, які підтримують сепаратистів, сприймуть захоплення телеефіру на «ура», ті, хто сумнівається, можливо, будуть роздратовані. Для тих, хто не підтримує радикалів, це – сильний удар. Взагалі, через відсутність українських каналів, люди відчуватимуть себе покинутими. Як результат, може проявитися ефект «стокгольмського синдрому» – громадяни почнуть підтримувати сепаратистів.

 

Катерина ЖЕМЧУЖНИКОВА, журналіст NGO.donetsk.ua:

— Захоплення телевежі та передавальної станції – результат впливу місцевих структур, які «продавлюють» тему сепаратизму на Донбасі. Давно здогадувалася, що наші чиновники до чогось такого додумаються, але не гадала, що це буде настільки нахабно. Люди платять за кабельне телебачення, розраховують на певні послуги і не отримують їх – це недопустимо. Особисто я не дивлюся телевізор, новини отримую з Інтернету, а тим, хто дивиться ТБ, зараз погано. Знайомі сьогодні обривали телефони компаній-трансляторів – скаржилися на відсутність українських каналів. Люди, які звикли дивитися російське телебачення, тепер ще більше переконаються у його правдивості. Донеччани, які притримуються іншої думки, впевняться у неправильній політиці Росії на Донбасі.

Вадим ЛУБЧАК, Марія ПРОКОПЕНКО, Донецьк