На Прикарпатті триває відбір літературних творів на здобуття премії імені Тараса Мельничука

 

До 1 квітня на Прикарпатті триватиме відбір літературних творів для участі в конкурсі з присудження Коломийської міської літературної премії імені Тараса Мельничука. Премія вручається до Дня народження поета, в День міста Коломиї – 19 серпня, повідомляє ЗІК.

Згідно положення, на здобуття премії імені Тараса Мельничука висуваються літературні твори, збірки творів окремих авторів, оприлюднених в завершеному вигляді  після ознайомлення з ними громадськості на читацьких конференціях, літературних вечорах, вечорах поезії та на засіданнях літературних об’єднань. 


Висунення творів відбувається гласно з ініціативи творчих спілок, громадських організацій мистецького і просвітянського спрямування, видавництв, редакцій газет і журналів, а також об’єднань громадян на загальних зборах чи конференціях.

У поданні-рекомендації на присудження коломийської літературної премії імені Тараса Мельничука зазначаються заслуги претендента, його літературна діяльність, художня цінність творів, що стали підставою для порушення клопотання про присудження премії.

Остаточне рішення про присудження премії приймається на засіданні комісії шляхом таємного голосування  та  затверджується виконавчим комітетом Коломийської міськради.Розмір   премії визначається щорічно виконавчим комітетом Коломийської міської ради і   присуджується одному авторові  один раз в житті. Премія може присуджуватися посмертно.  

Тарас Мельничук народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення десятирічки працював коректором районної газети «Радянська Г’уцульщина», далі – в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської Армії. 1958 року вступає до Чернівецького держуніверситету. На третьому курсі покидає навчання, їде по комсомольській путівці на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі – впродовж двох років працює теслею на будовах Красноярського краю. 1964 року знову поновлюється в університеті, з якого через півтора року його відраховують. Після цього працює в редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 року у видавництві «Карпати» виходить перша збірка віршів «Несімо любов планеті». У 1968 році вступає на заочне відділення Московського літературного інституту. З 1972 по 1975 був несправедливо позбавлений волі. Далі – 2 роки адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи. З 1987 року працював слюсарем-машиністом на Одеській залізниці. Останні публікації – в івано-франківській обласній газеті «Комсомольський прапор» та журналі «Україна» (1989, № 6). «Князь роси» – друга збірка поета, яка виходить після більш як двадцятирічної перерви. Знаходився під наглядом органів безпеки. Останні роки жив у місті Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року. Похований на родинному обійсті у селі Уторопах.