В українців на барикадах прокинувся поетичний талант: пишуть про Героїв Майдану та силовиків на Грушевського

*Українців надихнули революційні події і вони почали писати вірші під щитами спецпризначенців Грушевського та у наметах провладної Маріїнки, – йдеться в сюжеті ТСН.

 

Наприклад, киянка Тетяна Власова, яка досі віршів не писала, після дня Соборності на Грушевського, вилила власні емоції на папері. Власова не очікувала, що вірш, який був викладений в соціальній мережі, за декілька днів отримає тисячі переглядів. Тепер революційних віршів у неї є три, а вона на Майдані уже роздає перші автографи.

 Тетяна Власова:

Я в такому, бачиш, відрядженні,
Звідки люди приходять незрячими.
Де ведуться якісь перемовини,
Найміцніші коктейлі замовлені.

Тут, забувши про маму з татом,
Називаються гордим птахом,
Полонених ганяють голими,
А для захисту цілять в голови.

Тут калічать і зносять повністю,
Відзначаючи День Соборності,
Викрадають, збивають з ніг,
Поливають водою в сніг.
Тут повітря – із газу вата.
Тут уже почали вбивати

Але, знаєш, тут кожен сяє:
«Переможемо. Обіцяєм».
І з здобутком, безмежно цінним,
Я приїду додому цілим

 

Учасник провладного мітингу з Криму вірш написав у поїзді в дорозі. Студент-товарознавець Сергій соромиться своїх рядків. Юний репер не показував вірші навіть батькам. На революційну поезію його надихнув Автомайдан.

 

Охоронець Володимир з козацької сотні Цюрупинська на провладному мітингу стоїть від Херсонщини. У наметовому містечку в Маріїнському парку він один з небагатьох, хто читає власну революційну творчість.

 

Вихователька дитячого садка просить не показувати її обличчя, боїться, що авторку твору проти влади можуть звільнити. Про її симпатії до Майдану не знають ні батьки, ні колеги на роботі. Свої написані на барикадах вірші дітям в садку не читає. Проте бере лікарняний і сама на Майдані пише свою першу поезію.

 

Комендант провладного мітингу у Маріїнському парку зізнається, що віршів про революцію тут не пишуть, бо події не надихають. Проте серед роздруківок поезії з Інтернету і собі вибирає до душі.

 

Мирные граждане в мирной столице. Мирные каски. Мирные лица. Мирно ведут себя. Мирно бастуют. Мирно дерутся и протестуют. Тем, кто не мирный, нету здесь места. Мирные лозунги мирных протестов. Мирно пинают мирные ноги Тех, кто попался под них на дороге. Все очень мирно, бело и пушисто. Мирные шествия мирных фашистов. Мирные факелы. Мирный Бандера. В Киеве мира – без счета и меры. Утром туманным и темною ночью Миролюбивый Майдан мироточит. Мирно пьет чай. Мирно требует сыра, Кофе, лимонов, уборки сортиров. Каждую пятницу с миром под вечер Повода ищут для мирного вече Мирные “дети” в черных террорках. Мирные цепи для мирной “разборки”. Мирная ненависть просто к прохожим, Да и к водителям ненависть тоже. Все, кто за гранью майданного бунта –“Тушки”, “титушки”, “банда” и “хунта”. Думал ты, “Мир” – это пение скрипки, Солнце, объятья, цветы и улыбки? Как бы не так! Мир теперь с кулачищем, Дышит он злобой и ложью он свищет. Мирный Майдан, он не сеет, не пашет –Мирно поет. Мирно бьет. Мирно пляшет. Мирно блокирует. Ты несогласен? Значит, “титушка» ты! Значит, – опасен!… Мирный Майдан заелозил до дыр Слово когда-то хорошее – МИР!

 

Авторку вірша про мирні протести ТСН розшукала в Інтернеті. Проте інтервʼю дівчина не дає, пише їй уже запропонували видати збірку її віршів. Збірку поезії на барикадах готують і активісти Майдану, в соцмережах вони мають свою групу із уже майже сотнею революційної лірики. Обидві сторони у віршах героїзують події по-своєму.

 

ТСН