Письменники на Майдані, або “Писати так, щоб діти не мали шансу стати “тітушками”

*

Як змінив Євромайдан письменників? Андрій Курков допомагає майданній кухні, Сашко Дерманський укріплює барикади, а Олеся Мамчич бореться за долю власного чоловіка.

Поки на вихідних на Грушевського тривало тимчасове перемир‘я, в Українському домі в неділю розпочався Революційний літературний марафон. До цієї програми ще має долучитися, впродовж тижня, Всеукраїнська ініціатива “Додай читання” у форматі родинного читання під назвою “Тату, почитай!” Та далеко не всі письменники, що пишуть для дітей, зможуть долучитися до виступів. Євромайдан, як виявилось, додав своїх не-літературних коректив до стилю не стільки письма, скільки життя письменників.

 

Романісти допомагають на майданній кухні

“Сьогодні понесу на майдан п’ять кіло гречки, – розповідає у розмові з DW письменник Андрій Курков, – так, я майже щодня ходжу туди: розмовляю з людьми, слухаю, фотографую. Пишу про події в Україні для багатьох видань світу, пояснюю ситуацію”. Лишень у жовтні письменник мав насичене літературне турне Німеччиною та Австрією, презентуючи книги як для дорослих, так і для малечі. Звісно, книга в руках письменника виглядає дуже природно, та на сьогоднішній день написання нового роману Андрію Куркову довелося зупинити. Майдан – це відповідальність насамперед, йдучи на який, варто взяти з собою “тверезу голову, фотоапарат і щось для загальної майданної кухні”, – пояснив письменник.

З письменником Сашком Дерманським німецькі діти знайомі вже досить добре. На одній із зустрічей у Саарбрюкені, його навіть сприйняли за українського мільйонера: маленькі читачі були вражені кількістю книг, які встиг написати Сашко. Та сьогодні українському письменнику не до книг. Ось що розповів Сашко в розмові з DW про свій сьогоднішній ритм життя: “Виїжджаю на чергування до лікарні швидкої допомоги, щоб бандити, перевдягнені в міліцію, не вивозили поранених людей; відвожу на барикади людей або речі, потрібні там”.

 

Дитячі письменники укріплюють барикади

Однак своєї участі у Євромайдані письменник намагається не афішувати, адже справжня боротьба з режимом, на його переконання, відбувається не на сцені. У Майдану є свої щоденні потреби, до подолання яких може долучитися кожен. “Була проблема з вивезенням сміття – ми з письменником Андрієм Кокотюхою та журналістом Олександром Піддубним ішли й прибирали Хрещатик; потрібно стояти на барикаді – стою на барикаді”, – розповів Сашко.

 

На нічних чергуваннях довелося письменнику досить тісно познайомитися з “тітушками”, яких він охарактеризував як “абсолютно неадекватну біомасу”. Наявність такої соціально-людської маргінальності свідчить про моральну деградацію суспільства. Сашко переконаний, що за такої ситуації письменники не мають права припинити писати для дітей: “Просто хочеться написати ще більше, ще кращих, добріших, світліших книжок – щоб наші діти, прочитавши їх, навіть не мали шансу колись стати “тітушками”.

*

Дитячому письменникові Сашку Дерманському (ліворуч) сьогодні не до книг

Поетеса як “бойова одиниця” Письменниці та педагогу Олесі Мамчич, в якої зовсім нещодавно вийшла збірка віршів для дітей, довелося перекваліфіковуватися з витонченої поетки на “бойову одиницю”, яка домагається визволення свого чоловіка, арештованого силовиками. Її чоловік Олександр Кравцов, один із активістів Автомайдану, перебуває на даний момент у Лук’янівському СІЗО. Олександру загрожує шість років ув’язнення.

 

Ось як коментує ситуацію Олеся: “Мого чоловіка побили, машину розтрощили, Сашка впродовж двох годин тримали на морозі мінус 12 без верхнього одягу, поставивши на коліна в сніг. Мене персонально залякував слідчий, коли я намагалася забрати свою розбиту машину. Мені брехали в міліції та суді. Так, це справді – далеко не світ мистецтва, в якому я жила раніше”.

*

Письменниці та педагогу Олесі Мамчич довелося перекваліфіковуватися з витонченої поетки на “бойову одиницю”

Злочин, який інкримінують Кравцову, – побиття беркутівців автомайданівцем. У розмові з DW письменниця зазначила, що на суді не було дотримано елементарної логіки, адже допитувати свідка, що перебував у машині під час побиття, речники закону з невідомих причини відмовилися. Головне у цій ситуації не зламатися, адже, переживши один суд над чоловіком і, очікуючи наступний, Олесі вдалося зберегти почуття гумору: “Ми з письменницею Галею Ткачук жартували, що тепер сміливо можемо переходити із написання дитячої літератури на детективи і трилери. Щось серйозне є у цьому жарті – адже література – це пережитий досвід”. 

DW.DE