“В суржика дуже бідні мовні можливості” – автор книжки, написаної суржиком

*

Український письменник Михайло Бриних випустив дві книги суржиком – “Шидеври вкраїнської літератури” та “Шидеври світової літератури”. Називає ці твори “христоматіями”.

 

“Насправді, я не можу писати суржиком художні твори. Бо в суржика дуже бідні мовні можливості. І мені це нецікаво. Але “Шидеври…” – якраз той випадок, коли вдало поєднано
ідеї хрестоматії і лексики. Одне без одного не існує”, – зауважив Бриних. Авторська мова подана в “Шидеврах…” від імені Доктора Падлюччо, що й дозволяє імпровізувати.

 

“Насправді, Падлюччо говорить так, як ми спілкуємось вдома. Це природно. Мовна реальність змінюється постійно. І до цього потрібно бути готовим, сприймати нове, вводити в життя. Коли писав ці книги, наштовхнувся на проблему. Виявляється, я вже дотримуюсь граматики навіть суржиком. Згадую, як писав те чи інше слово раніше, щоб не було

 

розбіжностей. Це такий собі внутрішній редактор. Якійсь зародки правопису з’являються. Напевне, можна вже готувати орфографічний словник по суржику”, – жартував письменник.
Михайло Бриних зізнався, що досі не читав якісних художних творів, що написані суржиком.

 

“Насправді, це безперспективний напрямок. Але народне мовлення попадається в багатьох телевізійних проектах. Наприклад, таким було Шоу довгоносиків. Є Сердючка, що постійно суржиком говорить. Такий засіб вираження підходить до поп-культури. Але не для художньої. Мій доктор Падлюччо якраз з’явився як поєднання культур. І тому він дає ефект прочитання. Легкого, іронічного. Іноді його називають карикатурним. Біографії письменників подаються з цікавинками. Ніяких спеціальних досліджень я не робив, але
витягнув з відомої інформації найцікавіше”, – сказав він. “Коли щось пишу, уявляю, що це пише один з моїх 5-ти котів. Є у мене Дорік, який говорить суржиком. Він думає, що він наш президент. Напевне, завдяки йому писалась значна частина “Шидеврів…”, – пояснив Бриних.
Тетяна ЩЕРБАТЮК

 

Газета по-українськи