“У мене є чудова коханка – це Література”, – Януш Вишневський

vyshn14 вересня, у рамках львівського Форуму видавців відбулася авторська зустріч із польським письменником Янушем-Леоном Вишневським, де він розповів про свої книги «Марцелінка» та «На Фейсбуці з сином», а також не оминув увагою найпопулярнішу – «Самотність у мережі».

Своїм прихильникам письменник розповів, що завітав до Львова не тому, що Польща цього року є почесним гостем ювілейного Форуму видавців, а тому що його книжки просто перекладають на українську мову.

«Мені надзвичайно приємно, що мої книги виходять українською мовою. Я знаю про цю ситуацію із двома мовами у вашій країні, тому важливо, щоб перекладали книжки саме на українську», – зазначає Вишневський. До слова, на початку зустрічі письменник сказав, що вміє розмовляти російською, але «я не буду і скористаюся послугами перекладачки».

«Самотність у мережі» – це, як тату аж на моєму чолі, який я хочу стерти, але він все одно з’являється. Я не хочу, щоб мене вважали автором однієї книжки. Це не було так, що Вишневський мав віртуальний роман в Інтернеті та написав про це книжку, яка стала бестселером. Але я помітив, чим більше я це заперечую, тим менше мені вірять, особливо моя дружина», – розповідає письменник.

Проте, за його словами, саме «Самотність у мережі» відкрила йому двері в нове життя: «Я був спокійним науковцем, який писав комп’ютерні програми. Ніхто не брав у мене інтерв’ю, ніхто не знімав на телебаченні. Тепер я веду подвійне життя: науковця і письменника». За цією книгою зняли фільм, а також поставили виставу в Петербурзі, яка збирає повні зали ось уже 4 роки. Вишневський каже, що йому пропонували зіграти роль у цій виставі, але він погодився тільки на роль безхатченка і таки грав її кілька разів. За його словами, вистава «Самотність у мережі» йому більше до вподоби, аніж фільм. Каже, що в театрі грати важче, бо в кіно сцену на півтори хвилини знімали 17 разів, 4 години, а в театрі потрібно відразу вдало зіграти.

Про свою книгу «Повторення долі» автор розповідає, що вона написана по-іншому, ніж «Самотність у мережі»: «Там дія відбувається в селі. Село – як лупа, через яку я дивлюся на людські долі». Вишневський каже, що закоханий у головну героїню цієї книги – стареньку 90-річну бабусю, яку на 75% списав зі своєї власної. «Однією рукою вона молиться на вервиці, а іншою надсилає sms. Вона курить більше, ніж я, а я курю багато. Вона може сказати: «У Бога треба вірити, але Богові – не обов’язково», – розповідає автор про свою героїню.

Вишневський написав казку для дітей «Марцелінка», яку також радить читати дорослим. Автор каже, що написав її через особисті причини, бо був колись дуже зайнятим і мало казок читав своїм донькам, тому цю книгу присвятив саме їм.

«Зазвичай я пишу свої книги через жінок і «На Фейсбуці з сином» я написав через найважливішу жінку – свою матір», – розповідає письменник і додає, що втратив маму у досить ранньому віці, тому часто бракувало розмов із нею. До речі, її ім’я поряд із іменем автора є на обкладинці книги. В самій книзі Вишневський розмісив свою маму в пеклі, де вона веде діалоги з Єсеніним, Мерилін Монро та навіть Гітлером.

Вишневський додає – для нього важливо те, що люди віддають йому свій час і читають саме його книги в той час, коли могли б читати якогось іншого автора. Проте письменник переймається тим, що у Польщі люди читають все менше: «40% поляків минулого року не прочитали жодної книжки». Тому Вишневський носить на піджаку значок із написом «Не читаєш книг – не йду з тобою в ліжко».

Авторська зустріч Януша-Леона Вишневського пройшла так, що її буквально можна розібрати на цитати. Ось декілька з них:

– В житті ніколи не буває достатньо любові, завжди можна любити ще більше. Мене люблять і я щасливий, бо це важливіше, ніж любити самому.
– Мені бракує часу на все. Я навіть не маю часу витрачати гроші, які заробляю, але мої доньки мені допомагають.
– В мене є дружина, яка називається Наука і в мене є чудова коханка – це Література. Я постійно вірю, що моя дружина не знає про коханку. Така ситуація не може постійно існувати. Але я не хочу закінчувати свій роман із літературою.
– Хімія дотику – одна з найкращих хімій, які можуть існуви у світі.
– Для мене знати – це дуже сексуально.

Galnet