Керівництво підліткових колоній злякалося українських поетів

nКілька тижнів тому Мистецьке об’єднання “Остання барикада” оголосило про намір відвідати Прилуцьку та Кременчуцьку виправно-трудові колонії для неповнолітніх. Свого часу цими колоніями опікувався відомий письменник і громадський діяч св. пам. Юрко Покальчук.

Ідею підтримала Національна спілка письменників України, яка запропонувала не лише виступити, а й зібрати книжки для бібліотек згаданих колоній.

Люди щиро відгукнулися на заклик – на сьогодні зібрано понад 500 книжок і понад 100 примірників періодики, переважно юридичного спрямування. НСПУ щиро дякує всім, хто виявився небайдужим до тих ув’язнених хлопців – адже саме книжка часто допомагає людині у складній ситуації. Тож, дай Боже, всього найкращого усім, хто відгукнувся!

Сьогодні ми вже узгоджували останні моменти, аж раптом надійшло повідомлення, що керівництво Пенітенціарної служби України “передумало” пускати письменників у колонії і брати від них книги.

Далі пряма мова від голови МО “Остання барикада” народного депутата України Олеся Донія:

“Чому Пенітенціарна служба злякалася українських поетів??? Щойно Керівництво колоній круто змінило свою думку і ВІДМОВИЛО у читанні віршів перед ув’язнаними підлітками в підліткових колоніях у Прилуках та Кременчуці.

Був у нас (Мистецького об’єднання “Остання Барикада”) чудовий друг Юрко Покальчук. 5 років тому його не стало. А коли він був живий, то постійно опікувався підлітковими колоніями у Кременчуці та Прилуках. Возив туди теплі речі, книжки, видавав журнал з віршами ув’язнаних підлітків.

От вже 5-ий рік поспіль ми робимо на знак його пам’яті літературний фестиваль “Київська Барикада”. Цього року в рамках цього фестивалю 31 серпня та 1 вересня мали відбудитися поетичні читання саме у тих підліткових колоніях, якими опікувався Юрко Покальчук-в Кременчуці та Прилуках. Разом зі Спілкою Письменників України ми оголосили збір книжок для ув’язнених підлітків в цих колоніях, і зібрали кілька сотень книг. Ми сформували список з 20 українських поетів, готових прочитати власні вірші в цих колоніях. З травня місяця ми вели переписку щодо можливості таких виступів з керівництвом колоній, виїзжали до них на розмову. І отримали згоду: спочатку усну, а потім від Кременчуцької колонії і письмову. Я особисто позавчора підї’зжав до керівництва Пенітенціарної служби і спілкувався з заступником по соціально-виховній роботі, і мене було запевнено, що жодних проблем з поетичними читаннями в цих колоніях не буде.

Хоча були і погані сигнали. Журналістів одного з телевізійних каналів на попередньому етапі намагалися виключити зі списку (бо список журналістів вони узгоджували окремо від списку поетів). Та все ж таки, після позавчорашніх відвідин Пенітенціарної нас було запевнено,що жодних журналістів вони не бояться пускати у колонії.

І тут раптом сьогодні зранку-таке! Офіційна відмова і прямо напередодні виступів! Нагадаю,що вже завтра поети та журналісти мали бути в Кременчуцькій колонії, а післязавтра-в Прилуцькій.

Чого раптово злякалися в Пенітенціарній службі? Що приховується за стінами підліткових колоній? Там б’ють ув’язнених підлітків??? Чи може там розкрадають гроші на харчування ув’язнених підлітків? Що приховують наглядачі? Чому в європейських країнах для ув’язнених можна організовувати мистецькі заходи з метою їхньою соціальної реабілітації, а в Україні наглядачі хочуть всіляко обмежити доступ до культури ув’язнених? Що коїться з підлітками в колоніях у Прилуках та Кременчуці?

Ualit.org