Маріанна Кіяновська відкриє українським читачам Юліана Тувіма без цензури

НА ЗУСТРІЧ ФОРУМУ

«Друг Читача» продовжує знайомити українського читача із найцікавішими новинками видавництв, підготовленими спеціально до головної події – 20-го Форуму видавців у ЛьвовіТож рушаймо разом «на зустріч Форуму».

*

 

Юліан Тувім. Поезії та контексти. Переклад, концепція Маріанни Кіяновської. Літ.редактор Е. Соловей – К.: Дух і літера, 2012. – 304 с.

Це видання є найбільш повним авторським збірником українських перекладів Юліана Тувіма. Маріанна Кіяновська не лише талановито переклала понад півтори сотні його поезій, а й створила унікальний портрет-реконструкцію польського поета єврейського походження на тлі епохи, на тлі більш як півстолітньої історії Польщі. Перекладач спробувала розкрити феномен таланту й особистості Юліана Тувіма, не уникаючи при цьому болісних і складних тем. Відтак «Поезії та контексти» – це не лише вірші, а й факти (в іменах і датах), уривки зі спогадів сучасників, які особисто знали Тувіма. Ними зафіксовано барвистий і суперечливий образ однієї з найвидатніших і найтрагічніших постатей у польській культурі XX століття.

 

Слово від перекладача:

Цим перекладам я віддала назагал понад десять років. Чи трохи менше ніж п’ятнадцять.

Я займалася ними не весь час, але вони (тобто спроби перекладів – і власне поезія Тувіма) завжди залишалися десь усередині мене, як тиша присутня в шумі прибою.

Кожен переклад завжди є втратою (у порівнянні з оригіналом).

Український читач не знає контексту цих віршів – а деякі з них, тим більше у перекладі, без контексту перестають бути тим, чим вони є насправді.

Усі ці десять років я намагалася відчути, побачити, осягнути, відрефлексувати тло (історичне, біографічне) Тексту, написаного Тувімом. Я дізнавалася про Тувіма, перекладаючи Стаффа, Лесьмяна, Галчинського, інших польських поетів – і читаючи про них. Друзі кажуть, я могла б написати про Тувіма і про його оточення велику книгу. Але це не так. Тувім-поет і Тувім-людина, Тувім-поляк і Тувім-єврей, Тувім-романтик і Тувім-прагматик, Тувім-пияк і Тувім-аскет (а ще ж є численні інші його іпостасі) – кожна із цих фабул вимагає цілком різної інтерпретації фактів, і заради тієї інтерпретації біографові чи досліднику неминуче доводиться щось замовчувати, чимось маніпулювати. У кожному разі, прочитавши чи не всі біографічні дослідження про нього, можу стверджувати: Тувім жив вигаданим життям, у вигаданому ним самим світі, і він майже ніколи, майже ніде не каже про себе правди. Іноді він намагається правду про себе імітувати. Однак ми радше так і не знатимемо, про що він думав насправді. Його можна відчути, але його не можна зрозуміти; і я намагалася перекладати його вірші так, щоби це відчуття передавалося читачеві.

Упродовж останнього року я кілька разів бралася за біографічні статті чи есе про Тувіма. І щоразу результат мене не влаштовував: про Тувіма важко писати, не схилившись до певної точки зору; та річ у тому, що й це – не вихід, і навіть зовсім не вихід. Можливо, про Тувіма, як про Кромвеля, – треба говорити тільки дуже багато або нічого. Або ж іти шляхом дрібних епізодів, деталей, штрихів – на тлі добре опрацьованого контексту.

Декілька років тому мені снився «тувімівськокеролівський» сон: Шахова Королева з «мишкою» (а не «мушкою») на щоці гралася зі мною в «перевигадування» віршів – на кшталт тих Тувімових, жартівливих («Як Болеслав Лесьмян написав би вірша «Виліз котик на плотик»), де котик, що виліз на плотик, – котиться, а плотик западає у плотство. Пізніше я багато думала про цей сон. Можливо, у ньому містилася якась підказка. У кожному разі, у ситуації, коли пішак перетворюється на королеву, хоч насправді є лише кошеням, немає нічого неймовірного.

Я – не критик Тувіма. Не біограф Тувіма. Я тільки перекладач. А перекладач ставить перед собою інші завдання. Не розказати – а показати. Про-являючи Текст, написаний іншою мовою, в іншій історії і культурі – крізь власну сучасність і мову-як-місце-на-землі, крізь тут-і-тепер. Бо переклад – завжди інтерпретація, яка водночас – і філософія, й історія, і метафізика, і функціональність. У випадку з Тувімом питання інтерпретації стає основоположним, адже він – людина багатьох «культур», багатьох «свідомостей», багатьох «регістрів». І вони – часто неспіввідносні.

Як перекладач я намагалася бути чесною, намагалася відмежуватися від стереотипів. Тому в цю книгу ввійшли і зовсім мало відомі, і скандальні, і відверто слабкі, і «дивні» вірші великого польського поета. Але всі вони насправді дуже важливі, бо привідкривають принаймні декотрі з-поміж заслон.

Вірші розміщені в основному хронологічно.

Я підібрала невеличку колекцію цитат – про Тувіма говорять люди, які знали його особисто, або він сам. І при цьому я майже не даю слова критикам – крім декількох випадків, коли сказане здалося мені надзвичайно значущим або симптоматичним. Крім того, я підготувала невеликий календар дат, який відображає найважливіші події з життя Тувіма, і довідник персоналій – по суті, коментар для підбірки цитат та календаря. Це досить нетиповий хід упорядника, але у цьому випадку, мабуть, якраз він якнайбільше виправданий, без сакраментального «цими словами поет хотів сказати, що…». Невеликий словник біограм людей із Тувімового оточення (хтось дорікне, що спонтанний і хаотичний) не претендує на вичерпність. Мені йшлося про те, аби створити хоч якийсь контекст – показати час, показати постаті того часу. Вони – Тувімові дзеркала. І вони також промовляють.

Свідомо не подаю бібліографії використаної літератури – бо це кілька сотень позицій, бо ці книги чи публікації про Тувіма в Україні недоступні. А ще – бо я не хочу, аби переклади віршів Тувіма потонули у морі бібліографічних посилань.

Сподіваюся, ця книга нарешті відкриє українським читачам поезії Тувіма без цензури. Живого Тувіма.

Чи принаймні такого Тувіма, яким його знаю я.

Маріанна Кіяновська

Друг Читача