Польський майстер детективів Марек Краєвський дописує у Львові «Голову Мінотавра»

 

Від неділі до п’ятниці (із перервою на два дні відрядження до Києва) перебуває цього тижня у Львові відомий своїми 6 детективними повістями із серії про вроцлавського слідчого Ебергарда Мокка польський письменник Марек Краєвський, який обіцяє, що дія його наступних книжок також відбуватиметься у Львові, – про це він повідомив на прес-конференції у Львові.

За прикладом мера Вроцлава Рафала Дуткевича, міський голова Львова Андрій Садовий й собі змавпував промоцію міста через книжки Марека Раєвського. Він підписав польського літератора на львівський промоційний проект, запросивши письменника до Львова коштом міста та призначивши йому в поводирі й консультанти Ілька Лемка, запевнивши, що той є видатним істориком. Ілько Лемко супроводжує Марека Краєвського у прогулянках містом, підшуковуючи відповідну для кримінальної повісті натурну архітектуру. Марек Краєвський фотографує львівські кам’яниці, занотовує на диктофон їхні описи, щоб потім доповнити місцевим колоритом уже написану книжку, яка називатиметься «Голова Мінотавра».

За сюжетом дія зав’язується 1938 року у Вроцлаві, де на вокзалі знаходять мертву дівчину. Вроцлавський детектив Ебергард Мокк вивчає розклад руху потягів і приходить до висновку, що вбивцю треба шукати у Львові. Він їде до Львова й провадить слідство із місцевим комісаром поліції Едвардом Попельським – 50-річним лисим удівцем, який разом із високоосвіченою в романській філології кузиною виховує свою напівосиротілу 17-річну доньку, безпеці котрої загрожує убивця.

Марек Краєвський втішився, знайшовши у Львові на вул. Філатова будинок, де, за його задумом, міг би намагатися втекти від поліційного оточення злочинець. За майже по-фільмовому вибудуваною в уяві автора сценографією, вбивця з даху має спуститися на галерею внутрішнього подвір’я, неодмінною умовою має бути туалет на балконі, де в засідці під виглядом сантехніка зачаївся агент поліції. Однак, як настає розв’язка сюжету, письменник відмовився розповідати, аби зберегти інтригу любителям детективного чтива.

Натомість Марек Краєвський поділився враженнями від Львова очима свого героя: Ебергарда Мокка, який по приїзді до столиці Галичини замешкав на вул. Крашевського (тепер Крушельницької), приємно здивували львівські парки, смачні й дорогі страви львівської кухні, горілка Бачевського і жінки… Щоправда, любовної лінії у повісті автор не виписує, бо цього вимагають канони чорного криміналу, і Ебергард Мокк навіть не користається послугами місцевих повій, однак не відмовляє собі у такому задоволення під час нічного переїзду потягом «Львів-Краків». Та найбільшою атракцією для вроцлавського детектива у Львові стає єврейський світ. Такого він у своєму, заселеному німцями Бреслау, не бачив: чудернацькі довгополі плащі, довгі пейси й бороди, круглі шапочки, галаслива торгівля на базарі «Кракідали» уявляється йому мальовничою картиною із Близького Сходу, а не Європи! Це єдиний момент, коли у зіткненні із єврейською самобутністю Львова, Ебергард Мокк відчуває це місто як інакше. Тому Марек Краєвський увесь свій хист спрямовує на те, аби передати колорит етнічної мультикультуральності міста, до якої спричинилося польське, єврейське, українське, вірменське, німецьке та інше населення Львова.

Загалом Марек Краєвський висловив своє захоплення Львовом, до якого він уперше потрапив торік. На Форумі видавців у Львові 2007 року Марек Краєвський репрезентував перший переклад своєї книжки українською мовою ”Кінець світу в Бреслау”, що вийшов у київському видавництві „Факт” в перекладі Божени Антоняк. За словами перекладачки, вона б залюбки узялася за переклад львівських пригод Ебергарда Мокка, ба, більше – в Україні є вже зацікавлені видавництва, які з нетерпінням очікують виходу твору мовою оригіналу, аби укласти із власником авторських прав на видання угоду про переклад та видання «Голови Мінотавра». Скидається на те, що співпраця із цим автором може бути плідною й довготривалою, адже за його зізнанням, він і наступні свої твори має намір прив’язувати до Львова.

Марек Краєвський розповів, що йому важливо відтворити атмосферу міжвоєнного Львова, тому виводитиме в повісті описи реальних персонажів тогочасного львівського злочинного світу, тексти батярських пісеньок, змальовуватиме славнозвісних представників львівської математичної школи, що збиралися в кав’ярні «Шкоцькій» тощо. І згодом, хтозна, чи не провадитимуть у Львів екскурсій для туристів слідами його літературного героя Ебергарда Мокка, як це зараз роблять у його рідному Вроцлаві. Хоча насправді рідними він може вважати й наші терени, бо його мати походить із села Стрілецького біля Крукеничів, і перебралася до Вроцлава тільки 1957 року. 42- річний польський літератор має намір відвідати родинні місця разом із своєю мамою під час наступних візитів до України, повідомив ЗІК