Франко на київській дошці оголошень: «Ідеш по вулиці – минаєш. Мовні курси ідишу”

22 червня на своєму блозі Єжи Коноп’є опублікував фотографії власного артоб’єкту, інакше це не назвати. На вулиці Жилянській, 74 у місті Києві з’явилася дошка оголошень із цитатами з вірша Івана Франка «Чому являєшся мені у сні» та оригінальними коментарями до них. Наприклад: «Ідеш по вулиці – минаєш. Мовні курси ідишу. Викладання носіями мови. Представникам богообраної нації надаються знижки».

«Річ у тім, що дошка оголошень – то таке місце, де зосереджено міське життя у вигляді коротких повідомлень – власне оголошень. За всіма цими оголошеннями можна прослідкувати, чим цікавиться місто, громада. От я і вирішив, що у цих оголошеннях може бути більш глибокий зміст, інтимний і ліричний, як у цьому разі. Тут слід згадати, що вірш, написаний Франком, відноситься до інтимної лірики», -так висловився Єжи Коноп’є про свою роботу.

Ця дошка – унікальне, проте довгоочікуване явище у сучасному українському арт-процесі. Тут мистецький твір, як жарт, є справжнім подарунком місту Києву. Адже створений автором без претензії на популярність, без пафосу високих ідей та матерій. Чистий дар, як казала сова з мультика про Віні Пуха, «безвозмездно». А поєднання щирості, сміливості і високої інтелектуальної якості художніх творів зустрінеш на Батьківщині нечасто.

«На відміну від усталених зразків українського стрит-арту (ґрафіті, стенсіли, трафарети), Єжи пішов особливим шляхом – видається, він взагалі перший, хто до цього додумався, в Україні – так безперечно – поєднати звичний паперовий спам на стовпах та панелях оголошень і класичну українську поезію. Обидва явища є типовими і звичними, але їх несподіване поєднання надає результату суттєвої мистецької ваги. Стьоб, ламання стереотипів, множинність інтерпретацій, новизна – все це є у роботі Коноп’є.

Окремої уваги заслуговує і ретельність підходу до витвору – кожна окрема фраза на оголошенні прямо пов’язана зі звичними темами оголошень – нерухомістю, біодобавками, косметикою, тощо, звідси додається ще один важливий аспект сприйняття твору – будь-яка класика, скільки завгодно важливі і навіть сакральні речі можуть бути поглинуті й адаптовані до утилітарних потреб українця», – каже стронґовський про роботу Єжи Коноп’є.

Робота Єжи, якщо сказати дуже розумно, висвітлила колапс, який утворюється при поєднанні двох дискурсів, високого та низького, утилітарного та мистецького, сакрального та профанного. А якщо по-простому, то дошка оголошень привернула увагу одразу до цілого букету проблем, пов’язаних із питаннями української класики та реклами. І тут головатим мистецьким критикам є над чим подумати.

Будемо сподіватись, що комунальники не надто вчитуються в повідомлення і не знімуть їх найближчим часом. А поки є можливість, прогуляйтесь на вулицю Жилянську, 74 і встигніть насолодитися непересічним творінням сучасного українського стрит-арту.

УНІАН