У школах вивчатимуть російську як другу іноземну?

З нового навчального року набирає чинності розпорядження Міністерства освіти і науки про обов’язкове вивчення в школах другої іноземної мови. Згідно з новими правилами, з 5-го класу вводиться обов’язкове вивчення другої іноземної мови. Нею може бути будь-яка іноземна мова: російська або інша мова національних меншин. Про це пише “Дзеркало тижня. Україна”.

 

Управління освіти зібрали інформацію про те, яку саме мову вивчатимуть як другу іноземну п’ятикласники кожної школи.

 

Згідно з цими даними, 52% шкіл вибрали німецьку мову, 23% – російську, 14% – французьку, 8% – англійську, 2% – польську, 1% – іспанську.

 

Як розповідають виданню самі працівники освіти, на різних нарадах їх всіляко спонукають вибирати російську мову як другу іноземну.

 

За інформацією голови парламентського комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич, оприлюдненої під час зустрічі з журналістами, тільки в Київській області російську як іноземну вивчатимуть 50% учнів, а в Бориспільському районі таких школярів – 62%.

 

Нагадаємо, міністр освіти і науки Дмитро Табачник на засіданні Верховної Ради під час Години запитань до уряду, відповідаючи на запитання народного депутата Ірини Фаріон (фракція “Свобода”) з приводу введення з 5-го класу вивчення російської мови як іноземної заявив, що не нав’язує школам вивчення російської мови з 5-го класу як іноземної. За його словами, до мов, які можна вибрати для навчання, “належать без виключення всі європейські мови за умови, що є відповідні кадри, оскільки російська мова є мовою ООН і також європейською мовою, і ніхто не може стримувати ті школи, які бажають обрати російська мова як друга обов’язкова іноземна мова з 5-го класу “.

 

Станом на 2007 рік 18% шкіл Києва викладали російську мову як окремий предмет або факультативно.

 

Відзначимо, що мова йде про масову освіту. У той час як представники української еліти воліють здобути освіту для своїх нащадків у закритих установах США, Великобританії, Швейцарії.

 

Довідка

 

Закони про загальну освіту були ухвалені: в Пруссії у 1717 і 1763, в Австрії в 1774, у Данії в 1814, в Швеції у 1842, у Норвегії в 1848, у США протягом періоду з 1852 по 1900, в Японії в 1872, в Італії в 1877, у Франції в 1882 році.

 

У Великобританії запит на обов’язкову масову грамотність був закріплений законом Форстера ще в 1870 році. Автор закону Вільям Едвард Форстер (1818-1886) – британський промисловець, філантроп і член Ліберальної партії Великобританії.Закон зробив обов’язковою початкову освіту для дітей віком від 5 до 12 років.

 

У 1873 році канцлер Німеччини Отто Бісмарк провів антиклерикальну реформу освіти.

 

У колишній Російській імперії сфера освіти пережила радикальні реформи з 1895 по 1905 роки, коли відбулася відмова від класичних (греко-римських) гімназій і перехід до освіти в сфері природничих та технічних наук.

 

Радянська система освіти (1930-1955) продовжила традиції Бісмарка, запозичуючи зарубіжні успіхи і розвиваючи їх у всіх галузях – професійно-ремісничого, технічного, природничого, гуманітарного, естетичного профілю.

 

Радянська інженерна школа орієнтувалася на континентальні Францію та Німеччину. Після 1991 року в незалежних республіках екс-СРСР стала впроваджуватися американська модель в системі вищої освіти liberal arts education. З початку 2000 років масова освіта в школах проходить уніфікацію. Одним з інструментів уніфікації є тестова система ЗНО.

 

Багато експертів відзначають на початок другої декади 2000-х гуманітарну кризу і необхідність вибору напрямку розвитку.

 

В Україні вирішили піти второваною дорогою і зробити вибір на користь континентальної політехнічної школи Німеччини. Передбачається, що даний крок допоможе зупинити деіндустріалізацію.

 

Newsru.ua