“Літературний автобуc” протягом тижня курсував Києвом

31 травня проект “Літературний автобус” закінчив свій маршрут на Контрактовій площі у Києві. Його мета – агресивний культурний наступ. Цілий тиждень автобус катався Києвом, заїздив до шкіл та дитячих будинків, возив пасажирів. Проект організували спільно Комітет захисту української мови, фонд Петра Порошенка, мистецьке об’єднання “Остання барикада” та видавництва “Зелений пес” і “Грані-Т”.

Акцію відкрили поет-перформансист Артем Полежака та технічний директор “Останньої барикади” В’ячеслав Пономарьов.

“Різні були пасажири – розповідає письменниця Анна Малігон. – Якось виявився чоловік, який не просто читав наші вірші, а й багато знав напам’ять. А один пасажир почав вимагати його випустити, від української поезії його, мабуть, воротить. Що ж, є й такі”.

“Ексцеси були із водіями маршруток, коли ми катали людей з Троєщини на Петрівку – підтримує діалог Артем Полежака – до нас підходили маршруточники і казали, щоб ми забиралися звідси, бо ми їм бізнес псуєм”.

На імпровізовану сцену перед автобусом виходять брати Капранови з музичними інструментами та влаштовують невеликий концерт дуетом. Міліціонери, що стояли вшістьох неподалік з відеокамерою втрачають до події будь-яку цікавість, четверо з них кудись іде.

18-річна художниця і активістка Тамара Шевчук збирає разом із подружкою гроші у слухачів у скляну скриню для операції Євгену Парфьонову – активісту, якого побили 6 незнайомих спортсменів.

“Він зараз в лікарні, в нього тріщина в щелепі та в черепі, перебитий ніс, необхідна операція, а ви ж самі знаєте нашу “безкоштовну” медицину. Добре, що тут зараз такий концерт, думаю щось назбираємо” – каже Тамара.

О 19.40 на сцену виходить Світлана Поваляєва, яка до того розмовляла з народним депутатом Олесем Донієм.

“Після такого чудового виступу, що його влаштували брати Капранови я спробую переходити плавно від лірики до більш жорсткої поезії”.

В цей час починає роздуватися шквалистий вітер, але Світлана мужньо продовжує читати.

На сцені Роман Набожняк – музикант-гітарист – святкує сьогодні день народження.

“Ми познайомилися з Романом рік тому на сходах Українського дому, під час акції на захист української мови. Завдяки йому вночі нам було набагато веселіше” – каже Артем Полежака.

“Гарний спосіб відсвяткувати свій день народження – влаштувати концерт на Контрактовій площі”, – каже Роман, зараз я вам заспіваю трішки свого та несвого.

Роман починає грати “Наркомани на городі” на ліричний мінорний мотив, деякі пари починають танцювати. Раптом розпочинається злива.

“Всі в автобус! Не дарма ж він тут стоїть!” – командує Полежака.

Під липою залишається тільки Світлана Поваляєва. Літературний марафон триває вже в автобусі попри зливу.

Під час виступу Дмитра Лазуткіна на вулиці щось спалахує і чутно страшенний вибух, що просто закладає всім вуха. Через деякий час в автобусі з’являється налякана Світлана Поваляєва.

“Я щойно бачила кульову блискавку. Зовсім недалеко від себе. А потім вона вибухнула і навіть мені в плече зарядом потрапило, тепер вони поболює, ну і руку я не дуже відчуваю” – каже вона.

Тим часом імпровізована літературна вечірка триває, хтось пускає автобусом пляшку віскі щоб зігрілися.

На вулиці перестає дощити, мікрофон отримує Олеся Мудрак та починає читати свої еротичні вірші. До автобусу починають підтягуватися “особистості гопницького штибу”.

“Шо там, помощь нужна, шоб она кончіла?” – кричить один з нових слухачів, що залазить до автобусу та намагається звернути на себе увагу.

“Давай сюда іді, я тобі щаз всьо сдєлаю!” – впевнено заявляє він.

Але його слова лишаються без уваги, адже Олеся як раз в віршованому вигляді фліртує з Артемом Полежакою. Оцінивши своє становище, та зрозумівши що він у меншості хлопець мовчки слухає Олесю, а потім також мовчки та трішки зніяковівши виходить з автобусу.

“Вітаю, Олесю, в тебе з’явився новий шанувальник” – жартує В’ячеслав Пономарьов.

Останнім вірши читає Артем Полежака.

– З усіх моїх останніх втрат, найгірша втрата – “Нефільтрат”… До речі, треба сходити вшанувати, знатне місце було.

Gazeta.ua