У московському метро з’явиться електронна бібліотека

Столична мерія планує запустити в московському метро інтерактивну бібліотеку. На думку чиновників, розроблений у США проект добре приживеться в Росії, але експерти бібліотечної справи вважають ідею нежиттєздатною.

Інтерактивна бібліотека в московському метро – проект, який просуває столична мерія. Він придуманий зарубіжними любителями читання, учнями американської школи реклами Miami Ad School. Спрямована на просування публічних бібліотек, кампанія передбачає залучення відвідувачів наступним чином: читач викачує собі в смартфон перші 10 сторінок книги, а, прочитавши їх під час поїздки в метро, ​​бачить карту, де вказано розташування найближчої бібліотеки, у якій вподобана книга доступна в повному обсязі.

Про інтерес Московської мерії до даного проекту «Известиям» розповів керівник департаменту ЗМІ та реклами Москви Володимир Черніков: «Кампанія розрахована на пасажирів метро, ​​тому що, з одного боку, саме там люди часто читають, а з іншого – там погано працює Інтернет. Технологія досить проста: у вагонах розміщуються рекламні плакати, що імітують книжкові полиці. Власник смартфона абсолютно безкоштовно може завантажити перші 10 сторінок будь-якої книжки з полиці. Робиться це за допомогою технології NFC (Near-Field Communication) – бездротової безконтактної системи, яка дозволяє передавати дані між двома пристроями на відстані декількох сантиметрів. Коли читач вийде з підземки, у його телефоні з’явиться карта з найближчими бібліотеками, в яких можна взяти книгу вже в повному паперовому варіанті».

У ініціативи є як прихильники, так і противники. Наприклад, спікер Гільдії маркетологів Ніколас Коро вважає ідею вкрай перспективною, але вважає, що в неї необхідно внести деякі корективи: «Сучасне покоління схиблене на гаджетах, і тільки через них можна привести молодих людей до більш традиційних речей, таким як похід до бібліотеки. Цей проект побудований за правильним принципом – не примушувати йти в бібліотеку, а заінтригувати і допомогти знайти. Але, враховуючи сучасні дослідження з концентрації уваги, краще надати для безкоштовного скачування 3-5 сторінок, а не 10, цей обсяг буде оптимальним для виникнення зацікавленості».

Зі скептицизмом сприйняв ідею появи проекту старший науковий співробітник лабораторії музейного проектування в Російському інституті культурології Іван Гринько: «У США для отримання книги досить пред’явити картку соцстрахування, тому там є можливість взяти книгу в найближчій бібліотеці і повернути її вже в іншій – тій, яка виявиться найближчій на момент прочитання книги. У нас же книги можна брати тільки там, де ти зареєстрований, повернути книгу можна тільки в тій же бібліотеці, у якій ти її взяв, це ускладнює процес».

Директор Бібліотеки-читальні ім. І.С. Тургенєва Тетяна Коробкіна вважає проект цікавим, але зазначає, що для його повноцінної реалізації потрібна серйозна реорганізація московських бібліотек: «Щоб на карті з’явилися найближчі бібліотеки, де можна взяти ту чи іншу книгу, потрібен єдиний каталог фондів публічних бібліотек, якого поки немає. – Для того щоб брати книги в одній бібліотеці, а здавати в іншій, потрібен єдиний читацький квиток, розробка якого теж ще в стадії проекту. Його неможливо створити без вищезгаданого єдиного каталогу, а також загальноміського порталу з опціями електронного запису, можливості продовження користування та бронювання книг».

Технічні складності передрікає проекту керівник дослідницького напрямку компанії ComNews Research Євген Євдокименко. Експерт дивується з того, що популярних систем Bluetoth, Wi-Fi або QR-код творці віддали перевагу слабо поширену NFС: «У Росії технологія NFC (пропонована авторами проекту) дуже мало поширена, тому потрібно шукати альтернативу. На нашому ринку існує приблизно 10 моделей телефонів з NFC, але про їх існування знає близько 3% власників цих апаратів».

Pro-books.ru