Поети збираються посадити 10 дерев на власні вірші

27 квітня, о 12:00, у районі Лісового масиву (м. Київ, вул. Милютенко, 19) “Litfest” започаткує проект “СЛОВОСАД” – поети посадять дерева, підстеливши їм під коріння власні вірші. 🙂
Окрім того, що подібні акції мають екологічне та соціальне значення, є у посадці дерев щось глибоко символічне. Посадити дерево – це не тільки подарунок планеті та кисень для людей. Це й символ – символ росту, розквіту та, врешті, плодів. Це сприяння розвитку та підтримка нового життя. “Посадити дерево – найнеегоїстичніший з усіх людських вчинків. Це більш чистий акт віри, ніж народження дітей”, – говорив Торнтон Уайлдер (американський прозаїк, драматург, есеїст, лауреат Пулітцерівської премії). Східні ж мудреці обіцяють кожному, хто посадить дерево, – рік щастя. 🙂
Традиція щорічної висадки дерев є у багатьох країнах та на різних континентах: “День дерева” (Італія, Бельгія, Португалія, Лесото), “День лісопосадок” (Бразилія, Венесуела, Кенія, Китай, Коста-Ріка, Намібія, Польща, Шрі-Ланка), “День посадки дерев” (Алжир, Німеччина, Єгипет, Камбоджа, КНР, Малаві, Мексика, Філіпіни, Танзанія, Уганда), в Ізраїлі є навіть так званий Новий рік дерев (“Ту бі-Шват”), в Японії ж цей день називають “Днем зелені”…
Тож  Літературний портал “Litfest” підтримує цю традицію. У рамках акції “Словосад” українські поети теж зроблять свій посильний внесок у озеленення та окультурення “Лісового масиву” столиці.
Цього року команда “словосадів” така: Олександр Моцар, Богдана Матіяш, Мідна, Наталія Бельченко, Мирослав Лаюк, Олег Коцарев, Артем Полєжака, Світлана Поваляєва, Андрій Шадрін та Олена Герасимюк. Тобто садитимемо 10 дерев.
Для проекту підібрали особливе дерево – Липу серцевидну. Липа з давніх часів вважалася дуже благородним деревом. Вона і годувала (листя липи й досі використовують у салатах), і лікувала, і взувала селян. Липовий цвіт використовується як ароматизатор у парфумерній промисловості, у виробництві коньяків і лікерів. Як медонос липа не має рівних у вітчизняній флорі, дає найцінніший, запашний мед. Окрім того, це одне з дерев, найбільш пластичних, стійких до посух, невибагливих до грунту, здатних пристосовуватися до різних умов життя.
Здавна у багатьох народів липа була в особливій пошані. Її наділяли магічними властивостями, приписуючи здатності охороняти від нечистої сили і берегти від удару блискавки. З липою пов’язано багато повір’їв, казок і легенд. Наші пращури ставилися до цього доброго дерева з особливою повагою, намагаючись не турбувати його без особливої необхідності.
У давніх слов’ян жодне святкування не обходилось без обрядових сцен біля лип. Під липами водили хороводи, які неодмінно присвячувалися липовому цвіту, липовому аромату і липовому меду. Біля цього дерева часто проводилися і народні збори, суди. Липову гілку тримали над головами молодих під час обряду вінчання, сподіваючись на її охоронні сили. На знак примирення або закінчення війни на вулицях висаджували стрункі ряди її саджанців. Отаке от прекрасне дерево )
А ще, свої особливості матиме й сам процес посадки. Кожен із поетів заздалегіть підготує один вірш, і, перш ніж садити дерево, його зачитає. Після цього вірш буде покладено у лунку та посаджене дерево. Тобто дерева в прямому сенсі зростатимуть з віршів, підпитуючись їх змістом і наповненням.
Ідею проекту “Словосад” підтримав “Соціальний центр “Перспектива”, Головою Правління якої є Геннадій Виходцев. Вони допомогли в обранні місця посадки та нададуть необхідне садове обладнання. До речі, у тій самій місцині, паралельно із акцією “Словосад”, проходитиме організований “Перспективою” суботник, в якому ви, за бажанням, зможете взяти участь.
Тож 27 квітня (субота) о 12:00 всі бажаючі можуть прийти послухати вірші “поетів-словосадів” та стати свідками створення нової поетичної, липової аллеї у “Лісовому масиві” Києва.