Мар’яна Савка популяризувала українську літературу в Донецьку

Українська книга опинилася у сюрреалістичні ситуації. За кордоном, на міжнародних книжкових виставках, вона не залишається непоміченою, а от в себе вдома господинею її не назвеш. Особливо на Сході і Півдні України, де домінують російські видання. Чи справді українська книжка не потрібна у цих регіонах, а українські автори не цікаві тамтешнім мешканцям – дізнавалося «Видавництво Старого Лева». Головний редактор видавництва, письменниця Мар’яна Савка стала гостею серії зустрічей зі школярами, журналістами, дітьми та їхніми батьками у Донецьку. До шахтарської столиці України вона вирушила на запрошення клубу-магазину «Птичкин Дом».

«Вперше побувала у Донецьку, – розповідає Мар’яна Савка. – Їхала туди без остраху, бо переконана, що чимало стереотипів про той чи інший регіон живе лише у наших головах. Реальність мене не розчарувала. Труднощів у спілкуванні не було, як і бар’єру між дітьми і мною. Я розмовляла українською, вони – російською. Але це не заважало нам порозумітися. Більшість родин там російськомовні, але вони налаштовані слухати, сприймати. Упередженого ставлення, агресії до всього українського, мови, книжки, авторів,  немає (принаймні у тих середовищах, у які я потрапляла), проте є брак інформації про них. Донецькі діти часто чують українську мову тільки з реклами, а про українську книгу, авторів взагалі нічого не знають. Але вони відкриті до спілкування і пізнання. Їм просто бракує людей культурного прошарку, які б прийшли і говорили з ними українською і про українське. Діти після зустрічей зі мною підходили і казали: «У вас такая красивая речь…». Вони проникалися повагою і симпатією до нашої мови. Цікавість до української книжки, яка у східному регіоні – на маргінесі, можна пробудити саме живим спілкуванням, своїм наочним прикладом. Діти запам’ятовують зустрічі з письменниками, їм це цікаво, і завдяки цьому у них складається нове сприйняття українських книг. Рада, що є такі ентузіасти, як «Птичкин дом», які беруть на себе завдання популяризувати у Донецьку українську літератури».

«Працюємо з українською книгою, яка наразі, принаймні в нашому регіоні, представлена не так широко, як хотілося б, про неї просто не знають ні дорослі, ні діти, – каже PR-менеджер «Птичкиного дома» Оля Голубєва. – Це – той продукт, про який треба розповідати і просувати. У нас в гостях були до Мар’яни й інші автори «Видавництва Старого Лева» – Валентин Бердт, Олег Майборода. Цими зустрічами хочемо сконтактувати дітей і українську книгу, розповісти їм, наскільки цікаві автори є в Україні. Показати, що україномовні книжки цікаві до читання. Діти у нашому регіоні дуже добре реагують на українські книжки, а от батьки часто ставляться до них скептично через стереотипи, які виникають на фоні політизації теми мови в країні. Тож дітей треба зацікавлювати, а батьків переконувати. Під час свого приїзду Мар’яна мала дуже багато зустрічей – з кількома класами в різних школа, з журналістами, з батьками і дітьми. Цією останньою сімейною зустріччю намагалися відродити традицію спільного часопроведення батьків і дітей. Це – та проблема, яку підняла книга «Видавництва Старого Лева» «Мама по скайпу», і яка актуальна у всій Україні».