Невгамовний Рушді побив рекорд з кількості авторгафів

Відомий британський письменник індійського походження Салман Рушді не дає журналістам відпочинку – йому мало Супер-Букера, що він його отримав нещодавно, мало того, що королева Британії  присвоїла йому звання лицаря, мало того, що Аль-Каїда погрожує помститися за це письменнику і Англії, а на вулицях Пакістана палять британські прапори та портрети королеви. Невгамовний індієць заявив, що під час рекламної компанії своєї нової книжки він побив рекорд кількості автографів – за 57 хвилин, за словами Рушді, підписав 1000 книжок, повідомляє Ґардіан.

Володар попереднього рекорду Малколм Глюк у відповідь заявив, що Рушді мухлював, ставлячи замість свого повного імені тільки ініціали. Адже під час встановлення свого попереднього рекорду у 1998 році Глюку допомагало ще троє людей – один збирав книжки у читачів, другий відкривав їх на потрібному місці, третій повертав господарям. Таким чином їм вдалося “ощасливити” 1001 читача за 59 хвилин.Рушді божиться, що все це правда і закликає у свідки працівників книгарні, але Глюк у відповідь наводить воістину незборимий аргумент – такі суперечки, на його думку, нагадують змагання чоловіків у розмірі своїх статевих органів. “Не думаю, що є жінки, які стали б змагатися у подібний спосіб”, – каже Глюк.Задля справедливості слід зауважити, що жінки теж беруть участь у марафонських автограф-сесіях. Так дитяча письменниця Жаклін Вілсон підписувала книжки протягом 9 годин і жодного разу не підвелася, крім того під час цієї авторгаф-сесії не їла і не пила – можливо, їжу їй заміняло спілкування з читачами?А найбільше авторгафів за одну сесію дав цього року Кен Фоллет – на виставці у Мадриді він за три з половиною години підписав 2050 книжок, перевищивши таким чином своє ж таки минулорічне досягнення – 1600 примірників.Українські автори не такі завзяті у з’ясуванні “в кого більше”, але теж люблять давати автографи. Так Брати Капранови запевняють, що під час Львівського Форуму 2006 року власноруч підписали понад 1000 книжок. Вони, щоправда працювали не одну годину, а два дні, однак ставили на книжках не тільки ім’я чи ініціали, але й писали побажання читачам, а ще – брали гроші та давали решту, бо український письменник ,на відміну від закордонного, не може собі дозволити наймати помічників.Цього року Брати обіцяють перевершити власне досягнення там-таки на Форумі зі своєю новою книжкою “Нові розділи до Кобзаря 2000”