«Шевченкіану» Софії Караффи-Корбут перевезуть з Канева до Самбора

 

В історико-етнографічному музеї «Бойківщина», що у м. Самборі, у неділю відбувся круглий стіл-обговорення виставки ілюстрацій Софії Караффи-Корбут до драми – феєрії Лесі України «Лісова пісня». Виставка із вісімдесяти творів викликала неабиякий інтерес як у місцевих мешканців, так і у гостей не тільки зі Львова, а й зарубіжжя. Це вже друга виставка творів цієї мисткині у Самбірському музеї. Перша була присвячена серії графічних робіт львівської художниці за мотивами «Івана Вишенського» І. Франка. Далі у музеї планують організувати виставку творів відомої Шевченкіани, створеної Софією Караффою-Корбут 1967 року. Зараз оригінали зберігають у музеї Тараса Шевченка у Каневі. Є домовленість з музеєм про передачу цих експонатів до музею «Бойківщина». Про це повідомив ЗІКу.

Як розповів директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга, який особисто був знайомий із Софією Караффою-Корбут і багато зробив для популяризації її творчості, це справді видатна художниця, яка мала свій специфічний підхід до рисунку. Неповторний кожний рисунок має свій символ, відірвати один від одного неможливо.

За своє життя Софія Петрівна Караффа-Корбут виконала ілюстрації до 60 книг відомих письменників і поетів. У 1967-му вийшла її «Шевченкіана» – ілюстрації до «Кобзаря». Ця книга презентувала 1968 року Україну на Всесвітній виставці в Канаді, де отримала найвищі оцінки журі. Наступні 30 років творчості було присвячено роботі над творами Івана Франка та Лесі Українки. На жаль, художниця так і не побачила цього надрукованим.

Софія Караффа-Корбут за сорок років мистецького життя, крім грамот із всесоюзних виставок та усного повідомлення про перемогу на Всесвітній книжковій виставці в Канаді 1968 року, не мала жодних відзнак. Щоправда, в перші роки української незалежності були спроби висунути її на здобуття Шевченківської премії, які так і залишилися спробами. Вона померла восени 1996 року. Мільйонні наклади книг з її ілюстраціями стоять на поличках бібліотек і домашніх книгозбірень.

Довідка.

Софія Петрівна Караффа-Корбут народилась у Львові 23 серпня 1924 року. Дитинство її пройшло в селі Куткорі Буського району. Навчалася в гімназії у Львові, школу закінчувала у Стрию. Закінчила Львівське художньо-промислове училище (тепер коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша), Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв).

Працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці. Найповніше проявила себе у графіці – станковій чорно-білій і кольоровій ліногравюрах та ілюстраціях до книжок. Протягом 1961–2001 років у світ вийшло 60 книжок з її ілюстраціями загальним накладом майже 7 млн примірників. Софія Караффа-Корбут ілюструвала твори класиків української літератури, зокрема Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Старицького, Г. Хоткевича, Л. Глібова, П. Грабовського, І. Вишенського, Дніпрової Чайки, С. Васильченка, О. Вишні, а також своїх сучасників – М. Петренка, А. Волощака, Марії Пригари, А. Малишка, В. Малика, М. Лисича, Оксани Іваненко, В. Ладижця, В. Лучука, П. Сингаївського, Є. Желєзнякова, В. Колодія, Марії Підгірянки, Б. Загорулька, Д. Бандрівського, Є. Козака, В. Мельника.

Вершиною творчості художності став великий цикл ілюстрацій до поеми І. Франка «Іван Вишенський», над яким вона працювала 13 років. А феномен творчої особистості Софії Караффи-Корбут досконало розкрився в ілюстраціях до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Померла Софія Караффа-Корбут 29 листопада 1996 року. Похована в селі Куткорі. 23 липня 2000 року на її могилі освячено пам’ятник роботи відомого львівського скульптора, професора Львівської національної академії мистецтв Івана Микитюка.