Захер-Мазох – зроблено у Львові. Для школярів і не тільки

Як повідомив ЗІК, у Львові реперезентуватиме нове видання перекладів трьох творів австрійського письменника Леопольда фон Захер-Мазоха, яке нещодавно побачило світ у видавництві «Піраміда».Книжка «Венера в хутрі», яка щойно з’явилася у книгарнях, – усуціль львівський продукт, бо написав її прозаїк, народжений у Львові, переклала з німецької львівська перекладачка Наталія Іваничук, а оформив львівський книжковий дизайнер Андрій Кісь, використавши як ілюстративний матеріал тематично еротичні репродукції фрагментів пластичної оздоби львівської архітектури.Під твердою палітуркою новинки зібрано три повісті Л. Фон Захер-Мазоха – «Дон Жуан з Коломиї», «Венера в хутрі» та «Місячна ніч», що не лише принесли авторові світову славу, а й зіграли з ним лихий жарт, спричинившись до того, що за письменником хибно закріпилася репутація сексуального збоченця.«Розвіяти цю негативну опінію і повернути Львову, де досі витає дух Л. фон Захер-Мазоха, його добре ім’я, можна було тільки, видавши його твори українською, – так вважає автор ідеї книжки із трьох повістей «Венера в хутрі» Василь Габор, який запланував це зробити в рамках свого персонального видавничого проекту модерної літератури «Приватна колекція», що його він успішно реалізує упродовж кількох років у співпраці з директором літературної агенції «Піраміда» Василем Гутковським. Книжка з’явилася третьою у серії «Майстри українського перекладу» після видання Акутагави та Кавабати. Окрім того, «Приватну колекцію» попокнили книжки Г.Гагутяк, Н.Бічуї, В.Шевчука, Р.Іваничука, О.Говди, В.Габора, О.Лишеги, В.Портяка, Ф.Кафки, В.Медвідя, Є.Пашковського, О.Уляненка, Е.Андієвської, Є.Кононенко, Л.Пономаренко, Ю.Андруховича, О.Ірванця, В.Неборака, а також антологія вибраної української прози та есеїстики кінця XX століття „Приватна колекція”, антологія української „жіночої” прози та есеїстки другої пол. XX-поч. XXI ст. «Незнайома» та антологія урбаністичної прози наймолодшої львывської літературної богеми 1930-их рр. „Дванадцята”.«Так збіглося, що саме тепер настав час, коли Мазох повертається до Львова у різний спосіб: хтось робить «Мазох-кафе», яке зацікавлює стількох людей, хтось береться перекладати його твори, хтось – ілюструвати й видавати. Ми спеціально не змовлялися, кожен ішов своїм шляхом. Але коли творці «Мазох-кафе» довідалися про наш видавничий проект, то підтримали його так само щиро, як і Австрійсько-український центр співробітництва з питань науки і культури та Астрійське культурнее об’днання INOS – Ініціатива Східна Європа”, – уточнює Василь Габор.На думку видавця Василя Гутковського, бажання довідатися більше про світового автора в його рідному місті мало бути задоволено новими українськими перекладами. «Ми спеціально орієнтувалися на те, щоб книжка стала доступною усім. Видавнича її ціна – 22 грн, у львівських книгарнях її оцінили в 28 грн. А в київських – по 40 грн. Якщо покупці розбируть перший наклад, то додрукуємо іще. А на замовлення «Мазох-кафе» випустимо повісті, що увійшли до книжки «Венера в хутрі», окремими невеличкими промоційними книжечкам», – пообіцяв Василь Гутковський.«Книжка вийшла стильною завдяки оформленню Андрія Кіся, який використав світлини еротичної пластики давнього Львова, де народився і зростав письменник. Її легко і цікаво читати, бо автор із любов’ю змальовує пироду галичини та із симпатією її мешканців, до певної міри ідеалізуючи стосутнки імх жінавми і чоловіками. Наталі Іваничук перекладає так невимушено-майстерно, що ці твори видаються написаними українською. До того ж усі переклади вийшли з-під однієї руки, тому нова книжка показує нам гармонійнішого Мазоха, аніж це спромоглося зробите його «Вибране» від видавнитства «Літопис». «Венера в хутрі» має перевагу цілісного бачення перекладачем своєрідної поектики автора. Тому маю сподіванння, що ця най-най-найкраща книжка своєю з’явою примусить замислитися комісію з питань суспільної моралі над тим, щоб не вдаватися до засудження Захер-Мазоха, а переконатися у тому, який він добрий письменник. Вже одне те, що біля його пам’ятника у Львові чимало людей отримує позитивні емоції, мусить зупинити цю комісію. На жаль, в українському суспільстві чомусь склалася упереджена думка щодо цієї шляхетної та ерудованої людини», – зазначив Василь Габор.Утім, думку самого Василя Габора щодо скульптурного зображення Леопольда фон Захер-Мазоха художник «Венери в хутрі» Андрій Кісь не поділяє категорично: «Це якраз суспільство абсолютно адекватно реагує, трансформуючи свої комплекси й проблеми у гидкий пам’ятник. Він гидкий вже бодай тому, що натуралістичний. Мазох, звісно у цьому не винен, він тут ні до чого.»Наталія Іваничук, яка спеціально до нового видання здійснила нові переклади (до речі, повість «Місячна ніч» уперше зазвучала українською), зізналася, що із прозою цього австрійського письменника перетнулася наприкінції 1980-их років, і була вражена наскільки насвітлення мазохізму на твори Захер-Мазоха зіграло негативну роль.«Не був він перверзійним збоченцем, натомість писав гарні твори, які приємно читалися. Його галицька новелістика, справді, ніби українською писана. Це помітно не тільки нам. Критики не раз закидали Захер-Мазохові, що він „калічить німецьку, викручуючи її на русинський лад”. Мене привабив шарм інтонації його прози й те, як він описує галичан особливо в своєму яскравому дебюті „Дон Жуан з Коломиї”. Звісно, що найбільш еротична „Венера в хутрі”, а „Місячна ніч” стоїть десь посередині між ними – вона не така відверто еротична, не надто галицька топографічно, але духом гармоніює із двома попередніми”, – розповіла на Наталія Іваничук.Цікаво, що видавці вважають – читати „Венеру в хутрі” можуть навіть і школяр! „Ми добираємо до „Приватної колекції” твори естетично виважені й чисті, які не містять жодного словесного, етичного чи якогось іншого бруду. Бо хочемо, що б на таких добрих книжках усі виховувалися змалку”, – наголосив Василь Габор.