Олег Шинкаренко пише Facebook-роман про людину, яка втратила пам’ять

“Звіть мене Кагарлик, хоч я й не впевнений, що це моє ім’я, але спроба пригадати, звідки воно взялося дається нелегко…”. Журналіст “Телекритики” і письменник Олег Шинкаренко пише Facebook-роман “Кагарлик” – про людину, що намагається відновити втрачену пам’ять. Щодня автор публікує на сторінці новий уривок на 100 слів. Шинкаренко влаштував такий собі літературний експеримент: написати роман, використавши усі можливості соцмереж.

“Кагарлик” пишеться просто зараз.  “Роблю плани максимум на 2-3 епізоди – як і кожна людина в реальному житті”, – так пояснює свій підхід письменник. На сюжет впливає все те, що відбувається з самим Шинкаренком. Щодня автор додає 100 слів роману у Facebook. Це забавка для уважного читача: кожен уривок починається трохи зміненою першою фразою відомої книги. Шинкаренко вже встиг зацитувати Біблію, “Мобі Діка”, “Дон Кіхота” і навіть “Борислав сміється” Франка. Через це письменник називає “Кагарлик” продовженням всіх романів минулого одночасно. Час від часу Шинкаренко розбавляє текст музичними інтермедіями – колажами зі звуків удару по різних предметах. Наприклад, уже були “Звуки кімнати”, сьогодні з’явиться “Пральна машина”.

 

Роман фрагментарний, тому читати його можна як завгодно. “Це як повідомленння із паралельного світу”, – говорить про “Кагарлик” сам автор. Таким чином Шинкаренко випробовує “літературні” можливості соцмереж. Як каже письменник, найкраще у Facebook – це можливість постити будь-який мультимедійний контент: музику, відео, фото. Все це стає частиною роману. До того ж не треба витрачатись на друк і рекламу книги. Що ж до назви роману, то Шинкаренко вирішив просувати українську топоніміку. “Наприклад, є гурт Portishead – це ж маленьке англійське містечко, про яке раніше ніхто й не знав”, – говорить письменник. Тепер знатимуть і Кагарлик.

Такі експерименти в мережі уже були. Наприклад, класик російського постмодернізму Євгеній Попов написав свій останній роман «ARBEIT. Широкое полотно» у ЖЖ.

Свідомо