Літературний марафон-експромт у Львівській філармонії

До пів на одинадцяту вечора під модеруванням Юрія Андруховича тривали учора виступи, Роберта Шінделя, Яна Ваґнера, Йозефа Цодерера участю Наталки Білоцерківець, Сергія Жадана та Віктора Неборака на сцені Львівської обласної філармонії під час першої літературної акції в рамках весняного конгресу Німецької академії мови та красного письменства, що відбувається у Львові від 15 до 17 травня, – про це повідомив ЗІК.Близько ста членів Академії – письменників та науковців – приїхали до Львова, щоб познайомитися з українськими письменниками, науковцями, студентами та учнями Сьогодні вони зберуться на одноденний симпозіум на факультеті іноземних мов Львівського національного університету ім. І. Франка, де члени Академії запропонують короткі доповіді та фрагменти літературних творів. Увечері відбудеться урочисте вручення нагород від Академії. Зокрема, премію ім. Фрідріха Ґундольфа за поширення німецької культури за кордоном отримає перекладач зі Львова Юрко Прохасько. Завтра конгрес закриється вечором читань Юрія Андруховича та Крістофа Рансмайєра у Львівські філармонії.«Мені було приємно взяти участь у такій цікавій акції, як літературні читання в рамках виїзного конгресу Німецької академії мови і красного письменства, адже вона відбувається вперше не тільки у Львові, а й загалом в Україні! Це варте схвалення, що Академія захотіла прихати до Львова і профінансувати всі акції виїзного конгресу. Цікаво було чути, як поети з Тіролю, Відня, Берліна читають свої вірші в таких різних манерах. Усе це дуже проникливо й справило на мене колосальне враження», – сказав Віктор Неборак, якого модератор вечора Юрій Андрухович запросив узяти в ньому участь саме як львівського письменника, котрий у своїх книжках створив «найльвівськіший образ сучасного Львова».«Як на мене, це дуже цікава видалася акція. Я просто захоплена Гете-Інститутом, який до цього багато приклався через співпрацю із Німецькою академією мови і красного письменства. У Києві вони часто влаштовують зустрічі літераторів, але в іншому форматі – як дискусійний клуб. Добре, що Захід із нами спілкується, нами цікавиться. Внаслідок таких зацікавлень з’являються взаємні переклади. Сьогодні я вже послухала в університеті як представники різних німецькомовних країн читали прозу. Все це цікаво, враження від німецьких авторів гарні (від українських також, але я давно знаю, які вони гарні поети, добір був просто розкішний: Сергій Жадан і Віктор Неборак – це одні з найкращих зараз поетів в Україні!). А німецьких авторів я ще не знала, за винятком Яна Вагнера, з котрим я зустрічалася на одному з поетичних фестивалів у Литві. Коли слухаєш поета, то вже за одним звучанням мови ти впізнаєш, добрий це поет чи ні. Добрий має свій ритм. Музику вірша, – це відразу помітно. Переклади всі робив Юрій Андрухович, і мені видається, що він дуже добре впорався з цим завданням. Щодо самого поетичного вечора, який справді був схожим на марафон, то йому бракувало організаційної вигадливості: можна було використати проектор для синхронної демонстрації перекладу, щоб не затягувати час. Бо якою б доброю поезія не була, а слухати її впродовж 4 годин утомливо. Такі грандіозні вечори поезії для Львова не дивина, коли згадати акції Бу-Ба-Бу. Можливо, тут зараз, так само як і в Києві, це все трохи затихло, – сказала Наталка Білоцерківець, яка прочитала 10 віршів із великої кількості попередніх перекладів німецькою. На вибір читаного окрім авторки мав вплив і Юрій Андрухович, який наполіг, щоб Білоцерківець прочитала культовий текст «Ми помрем не в Парижі». І цей багатьом знаний вірш був сприйнятий аудиторією «на ура»!