Крайня плоть. Особливості перекладу

7 травня, у львівській кав’ярні «Кабінет» відбувся творчий вечір польського поета Томаша Ружицького. Роль «посередника» між львівськими шанувальниками поезії та їх творцем виконав друг Ружицького, перекладач його текстів, а також просто відомий український письменник, публіцист і перекладач Юрій Андрухович. Він та інші письменники-перекладачі – Віктор та Ярина Небораки, Маріанна Кіяновська, які працювали над текстами Ружицького, прочитали на творчому вечорі свої переклади, аби вибаглива львівська публіка відчула смак поезії Ружицького українською мовою. Про це повідомив ЗІК.

Виявляється, у польського творця поезій є українське коріння: Юрій Андрухович розповів, що батько поета походить зі Львова (теперішня вулиця Лісна). Частина поезій присвячена саме йому.

Юрій Андрухович схарактеризував вірші Ружицького як пригодницький світ, «тематика великих географічних відкриттів, інші світи, їхня екзотична флора і фауна, але водночас йдеться про серйозні речі, які мають мало що спілого з вищесказаним».

В якийсь момент творчий вечір Ружицького опинився під загрозою – Юрій Андрухович та Віктор Неборак «задискутувались» про вміння передати українською мовою того, що польською зветься «крайня плоть». Утім після пояснення Неборака, що він переклав це слово як «шкірка», присутні обмежились реготом і знову повернулись до слухання віршів Ружицького.

Вдруге казус трапився, коли Андрухович став вишукувати у віршах Томаша Ружицького риму. «Твої вірші – це сонетоїдальна форма з синтетичним завершенням. Я так розумію, що вірші римовані, але насправді при перекладі риму важко знайти, бо вона неточна. А перекладач завше хоче знати задум автора, щоб перекласти істинно», – зауважив Андрухович. Однак Томаш Ружицький відповів коротко і жартома: «У моїх віршах немає рими».

На запитання уже звичного модератора львівських творчих вечорів Юрка Кучерявого про улюблених польських письменників, Томаш відповів, що такими є Марцін Свєтліцкій, Діаріуш Суска, а серед старших – Крипіцкі та Загаєвскі. Загалом же йому подобаються твори Збіґнєва Герберта й Чеслава Мілоша.