Галина Ткачук написала книгу про людей як тварин

У видавництві “Електрокнига” вийшла книга молодої письменниці Галини Ткачук. Збірку коротких новел “Найкращі часи”, як й інші проекти видавництва, планують розповсюджувати одночасно в паперовому й електронному варіантах.

“Однією з найголовніших ідей мого задуму було писати про різні дуже важливі речі, не називаючи їх, підбираючи у якості відповідних евфемізмів метафори і символи. Очевидні, але не затерті”, – розповіла письменниця у коментарі Gazeta.ua.

Сама Галина нещодавно зрозуміла, що “стала символістом”, про що й написала у своєму профілі на Фейсбуку.

“Уся цікавість роботи для мене полягала у знаходженні таких цікавих символічних мотивів. Енергетичних, дуже виразних, але не “запрацьованих”, – поділилася письменниця. – Як-от – обретіння чарівного коня після смерті і похорону діда. (Це традиційний, фольклорний сюжет). Для мене була дуже важлива ця амбівалентність: наскільки мотив красивий і незвичний сам по собі,наскільки ж великий і важливий той психологічний досвід, до якого цей мотив апелює. Адже, можливо, саме після смерті покоління дідів покоління онуків входить в силу, отримує повноту своєї влади у світі, так би мовити. Тобто велика втрата означає велике надбання. І ця “історія з конем” дуже цікавий, поетичний спосіб “про це поговорити”.

Видавець Антон Санченко раніше повідомляв, що за першу добу книгу Ткачук скачали на сайті видавництва 116 разів, що, на його думку, свідчить про перспективи молодої авторки.

“Часто виходило також, що образи-символи, вибрані для новел, виявлялися анімалістичними. Це, напевно, суто моя специфіка, хоч я не впевнена. Моє творче мислення дуже пов’язане з анімалістичними образами, вони мені багато дають. Я не відчуваю без них духу казки. У чарівній історії мають діяти не люди. (Я не думала так, коли писала; тепер, коли все вже написано – я це бачу). Тому також ці персонажі, які на перший погляд здаються людьми, насправді ними не є. Як, наприклад, лірична героїня історії “Я чекаю” або “Перевірка Людей”. Мабуть, тому також головні героїні часто ідентифікують себе із тваринами та чарівними предметами, як-от: Синє Веретено, Завмерла Комаха, Коза. Анімалістичний образ взагалі дуже поглиблює людину. І пояснює. Для мене особисто. Тому і я в житті люблю питати в людей, хто з них “яка тварина”, – додала авторка.
Газета по-українськи