Видавничий врожай з Франкфурта

Українські книговидавці повернулися з Франкфуртського книжкового ярмарку, який відбувся 10-14 жовтня у Німеччині.

Перші три дні форум відкритий тільки для професіоналів — письменників, видавців, перекладачів.  На вихідних сюди можуть завітати звичайні читачі. Таких щороку приходить до 300 тис.

“Кальварія” стенду не мала. Поїхала до Франкфурту для ділових переговорів”, – каже директор львівського видавництва Анетта Антоненко. – “Я багато років мала тут стенд. Потім зробила перерву з поїздками. Везти видавництво у Франкфурт неефективно і дорого. Найкраще видавцям об’єднуватися і робити спільний стенд. Це можна реалізувати через Асоціацію видавців, або національний павільйон. Не хочу коментувати державний стенд. Роблять, що можуть, за мінімальні кошти”.

Український павільйон розмістився на площі 12 кв метрів. Його оформили соняшниками, синьо-жовтим прапором, фотографією українки у віночку. На полицях розставили біля 300 книжок.

“Аби потрапити на державний стенд, книжка має бути красива, корисна, цікава, візуально приваблива, мати якісний друк – це важливо на міжнародних форумах”, – каже керівник офіційної української делегації, начальник відділу книгорозповсюдження та виставок Держкомтелерадіо Тетяна Демченко. – “Усе, що з’являється в Україні, проходить через мої руки. Цього року привертати увагу на стенді мали книжки “Балтії-друк” “Хотинська битва” і “Грюндвальдська битва” – красиві, дорогі історичні видання з багатими ілюстраціями. Багато підходили стосовно електронних книг. Хочуть так видавати нашу дитячу літературу закордоном. До дитячих видань взагалі було багато уваги. Звертають увагу на оформлення”.

На організацію національного павільйону Держкомтелерадіо виділили 120 тис грн.

“На площу грошей вистачило, але на оформлення забракло”, – продовжує Демченко. – “Взяти менше квадратних метрів, а витратити гроші на оформлення – знову комусь не сподобається, говоритимуть: “Чому у вас такий маленький стенд?”. В бюджет наступного року ми вже заклали більшу суму на павільйон у Франкфурті”.

До Німеччини приїхали представники українських видавництв “Нора-Друк”, “Дуліби”, “Навчальна книга – Богдан”, “Родовід”, “Картографія”.
“Основа виставки – це перемовини “видавець-видавець”, – каже Анетта Антоненко. – “Держкомтелерадіо не відіграє тут важливої ролі. На місці держави я б взяла тайм-аут у поїздках до Франкфурту. А якщо вже себе представляти, то представляти гарно. В ідеалі, кошти, які комітет виділяє на організацію свого стенду, варто було б передати Асоціації книговидавців. 120 тис грн — це мало. Але Асоціація може підключити тих видавців, які все одно їздять на ярмарок. На хороший стенд треба порядку 50 тис євро. Грузія, Вірменія, Азербайджан організовують для своїх видавців стенди з досить великою територію. Її розділяють на секції для кожного видавництва, де воно має полички для своїх книжок і місце для проведення переговорів. У такому павільйоні постійний рух. У мене з іншими видавцями було 27 зустрічей – практично щогодини. Нам не дуже хотілося запрошувати іноземних видавців на наш стенд, бо він виглядає не так, як мало б бути. Щоб уникнути слизького моменту, аби нас не критикували і ставилися серйозно, домовлялися про зустріч на їхній території”.

Анетта Антоненко каже, що найрезультативнішими були перемовини з англійцями, австрійцями і німцями. Вперше українськими авторами “Кальварії” зацікавилися бразильці.

“Результатів зразу не буває, є попередні домовленості. Результати дають про себе знати через півроку. Зараз цікавляться добре прописаними життєвими сюжетами — не соплями і жіночими романами. Не цікавить постмодернізм, політизовані тексти з національним ґрунтом про нашу історію. Іноземні видавці дивувалися, що наші автори знаходять цікаві сюжети. Серед наших авторів найбільше інтересу було до Євгенієї Кононенко. У “Нори-Друк” таким автором є Ірен Роздобудько. Він японського видавця отримала чітке запитання: “У Вас є щось художнє про Чорнобиль?”. Як раз у мене було — Юрій Завгородній “Задовгий день “Ч”. Автор брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. У Японії тема екологічних катастроф зараз актуальна”.

Ярмарок проводять 64 роки поспіль. Цьогоріч сюди приїхало 7,3 тис учасників зі ста країн світу.
Газета по-українськи