Українець Олександр Гаврош представляє Україну на найбільшому театральному фестивалі Європи

З 12 по 24 червня у німецькому Вісбадені триває найбільший європейський театральний фестиваль «Нові п’єси з Європи – 2012». Цього року на фестивалі представлено 31 п’єсу з 25 країн на 25 мовах. І цього разу єдиним учасником з України став письменник та журналіст із Закарпаття Олександр Гаврош зі своєю п’єсою «Ромео і Жасмин», яку вже знає ширший український глядач. Олександр Гаврош на шляху до Вісбадена завітав цього тижня до українського редакції Радіо Свобода і розповів про свою участь у цьому відомому європейському театральному фестивалі та про свою п’єсу.

– Це щорічний фестиваль у німецькому Вісбадені, – зазначає Олександр Гврош, – місті-курорті, у них там дуже цікаві театри. І вони проводять щорічний європейський театральний фестиваль під назвою «Нові драми з Європи». Кожна країна представлена там однією якоюсь виставою чи п’єсою і туди приїздять з усієї Європи театральні фахівці, дивляться всі ці нові речі з тим, щоб щось потім запозичити, побачити, як взагалі розвивається ситуація в театральному житті, можливо театр хоче якусь нову, свіжу п’єсу. Тому це дуже цікавий і престижний фестиваль. Я радий, що Україна буде представлена. А двічі більше радію, що самі організатори відібрали мою п’єсу «Ромео і Жасмин». 
– Цю п’єсу, яка називається «Ромео і Жасмин» вже переклали німецькою?

– Так, її перекладають німецькою, тому, що от якраз у вівторок, 19 червня, має бути читка цієї п’єси місцевими акторами. Вони відібрали 13 п’єс, які вони читають якраз для аудиторії, котра цікавиться новими п’єсами. Це така форма театральна на цьому фестивалі – читка п’єси. Не сама гра, а саме читання акторами п’єси. Тому, що відразу ж стає зрозуміло, чи цікава п’єса для якогось театру, чи ні. І потім запланована зустріч із авторами, знайомство та обговорення п’єс.

– «Ромео і Жасмин» – це Ваша перша п’єса?

–        Це моя перша п’єса, так… і, як мені здається, найвдаліша… Ясна річ, що відразу ж виникає алюзія щодо «Ромео і Джульєтта»… Ця ж історія про людей і тварин, про звичайне українське обістя, де живуть разом люди і тварини, і у них в кожного своє життя, але якимось чином це життя й перетинається. Тут є і драма, і трагедія, і комедія. Історія про життя, але з дуже глибокою філософією. Мені режисер, який ставив цю виставу в Дніпропетровському академічному театрі імені Тараса Шевченка, каже, Ви самі не знаєте що Ви написали, тут стільки закладено сенсів…

За матеріалами Радіо “Свобода