На Шевченківських читаннях Шкляр читав свій роман, а Бурмака співала

22 травня у київському парку імені Тараса Шевченка біля пам’ятника поету українські письменники й співаки декламували його твори. Акцію влаштувало «Мистецьке об’єднання «Остання барикада». У цей день 1861-го року прах поета перепоховали у Каневі.

На захід зібралося близько трьох сотень людей, переважно старшого віку. Більшість – у вишиванках. До пам’ятника поклали квіти.

Ведучий вечора – депутат Верховної Ради Олесь Доній по-черзі викликав на сцену митців і вони читали поезію Шевченка. Дехто – напам’ять. Дехто – з листочка. Співачка і телеведуча Марія Бурмака заспівала його вірш а капела.

«У мене сьогодні запитували, що вибрати з Шевченка для дітей, щоб їм не страшно було, – каже письменник Василь Шкляр. Сідає на бордюр. – Я дитиною читав «Гайдамаки» уголос: збиралися люди в селі й слухали. І не страшно було. Навпаки, піднесення відчував, очі блищали, цей дух романтизму, – посміхається вусами. – Шевченка треба всього читати. Не слухайте, хто каже, що не можна з нього героя робити, що просто поет у кожусі. У його поезії справді є пророцтва. Причому не такі розпливчасті як у Нострадамуса, точні. «І повіє огонь новий / З Холодного Яру» – писав він. Так і сталося».

Обіцяв прочитати «Гайдамаки», але зачитує уривок зі свого роману «Чорний ворон».

«У 60-ті роки в Києві до пам’ятника Шевченка 22 травня несли квіти і збирали стихійні мітинґи. До цього дня готувалися оперативні служби КДБ і складали списки тих, кого треба попередити: «не приходити до пам’ятника Шевченкові – це у ваших же інтересах». Викладачів університету залучали до профілактичної роботи. Міліція розставляла арештантські «воронки» для тих, що будуть затримані», – говорить письменник.

«1989 року ми приходили сюди зі схожою акцією, вся площа була заповнена студентами, – говорить далі. – Найактивніших міліція забирала, але був вже такий час, що потім відпускали. Анжеліка Рудницька – моя однокурсниця, Сергій Руденко, вдягали жовто-блакитні значки. Підходив вже покійний тоді декан, каже: ну зніми, ну нащо воно, у мене ж потім будуть проблеми. І це був такий моральний вибір, бо ми поважали наших викладачів, але потім вони стали нашими союзниками».

«Буду читати вірш про надію. Хочу присвяти це читання одній жінці, якій сьогодні суд виніс вирішення про утримання її під вартою. Це – Рима Білоцерківська, громадська активістка з Луганщини, говорить лише українською, займається підприємницькою діяльністю. Об’єднала всіх місцевих підприємців, щоб не платили хабарі. Ані пожежній, ані податкові хабарі не платили вони. Потім там намагалися почати незаконне будівництво. Ця жінка вийшла сама проти екскаватора і зупинила його. Тоді на неї подали до суду, порушили кримінальну справу. Тягнулося це декілька років і сьогодні суд прийняв рішення, що її потрібно ув’язнити», – розповів телеведучий Михайло Княжицький.

Поезію Шевченка читали також поетеса Світлана Поваляєва, письменник Олександр Ірванець, видавець Іван Малкович, лідер гурту «ТНМК»Фагот та інші.
Gazeta.ua