Польський вуличний театр перетворив киян на ув’язнених

13 травня у Києві під Аркою Возз’єднання польський театр «Бюро Подорожей» показав вуличну виставу «Carmen Funebre». У спектаклі взяли участь 8 акторів. Використали світлові ефекти, вогонь та електронну музику. Глядачі дивилися виставу стоячи квадратом.

«Спектаклю 19 років, – каже актор і продюсер театру 43-річний Ярослав Сєйковський. – Спочатку працювали над сюжетом відомої новели про Кармен. Саме тоді почалася війна на Балканах. Її тема стала головною у сценарії. Ми зверталися до документальних матеріалів, зустрічалися з боснійськими біженцями, які жили у Польщі. Тема війни – універсальна. Їздимо з виставою по цілому світі. Її розуміють через людські емоції, а не через конкретну ситуацію. Виставу показували у Сербії. Як спектакль, вони її сприйняли. Але природно, що серби не хочуть себе бачити негативними героями. Ставили виставу у таборах палестинських біженців. Вони це сприймали через свої проблеми з Ізраїлем».

У столиці «Carmen Funebre» показали поруч з атракціонами, де розважалися люди.

«Особливість вуличної виставу у тому, що вона кожного разу нова. Це залежить від місця, людей, погоди. Тут поруч парк розваг. Це добре, бо діє як контраст. У таборі для біженців, де стіни покриті дірками від бомб, це справляє інше враження. У Чеслава Мілоша є вірш про повстання євреїв у Варшавському гетто 1943-го. Розказує, як за мурами німці придушували повстання — гетто просто підпалили. Стояв запах палених тіл. Поруч за мурами, поставили карусель, на якій люди у цей час бавилися».

Акторам доводилося грати виставу на морозі у гірському Закопаному, коли йшов сніг.

«Грали також у Дрездені 13 грудня. Це річниця бомбардування міста американцями. Тоді вбили багато цивільних. Кожного року цього дня у Дрездені день жалоби. О годині, коли місто почалося бомбардування, у місті б’ють усі дзвони. Ми грали з годинником. Тільки закінчили виставу, як по всьому місту почали дзвонити. Йшов сніг. Люди просто остовпіли. Коли все поєдналося, вони плакали. Це було більше ніж вистава. У цьому переваги вуличного театру. Перед сьогоднішньою виставою над самою нашою головою висіли густі чорні хмари. Якби пішов дощ, все було б брудне і мокре. Тоді виникає правдива картинка війни – вода, болото. Це добре діє».

10 та 11 травня «Carmen Funebre» показали у Донецьку.

«Наші глядачі стоять, як на площі у концтаборі, де фашисти вибирали кілька осіб, щоб покарати або вбити. А маса на це дивилася. Так виглядає перша сцена вистави. Тоді виходять кати на ходулях і світять людям в обличчя величезними ліхтарями. Ми взаємодіємо з глядачами. Часом люди реагують несподівано, тоді актор змушений імпровізувати, щоб розіграти ситуацію і утримати сценарій спектаклю».

У вересні 2011-го на Софійській площі театр «Бюро Подорожей» показав киянам футуристичну виставу за творами Станіслава Лема «Планета Лем».
Gazeta.ua