В Україні тепер є «живі книги»: мусульманин, лесбійка, наркоман

З 24 до 27 березня в Будинку кіно працюватиме «Жива бібліотека». Це місце, де можна взяти «почитати» людину. «Жива бібліотека» – ініціатива данської неурядової організації «Зупини насильство». Уперше її реалізували 2000 року під час найбільшого в Північній Європі музичного фестивалю Роскілде. Відтоді такі бібліотеки з’явилися у понад 40 країнах.

Мета проведення «Живої бібліотеки» – боротьба зі стереотипами та упередженнями, що склалися в суспільстві щодо певних груп людей: сексуальних, расових, національних та релігійних меншин, людей, котрі живуть закритими групами або ж є прихильниками непопулярних ідей.

«Жива бібліотека» на Docudays UA працюватиме під гаслом: «Не суди книгу за обкладинкою». Усього в каталозі буде близько 25 книг, серед них: біженець, феміністка, мусульманин, лесбійка, гей, рома, буддист, іноземний студент, колишній в’язень, правозахисник та інші. Щоб стати читачем «Живої бібліотеки», потрібно зареєструватися в бібліотекаря, який працюватиме при вході до «Живої бібліотеки». Це абсолютно безкоштовно, однак читачі повинні дотримуватися певних правил: за раз можна брати одну книгу, найкраще – ту, яка найменше подобається. Повернути її назад у бібліотеку потрібно в такому ж фізичному та психічному стані не пізніше ніж за 45 хвилин. Книгам можна ставити будь-які запитання, головне – це бути відкритим до діалогу й мати бажання довідатися щось нове. Звісно ж, у «Живій бібліотеці» немає місця словесним чи фізичним образам.

ПРАВИЛА РОБОТИ «ЖИВОЇ БІБЛІОТЕКИ»:

– користування безкоштовне для всіх зареєстрованих читачів; коли ви реєструєтеся, тим самим погоджуєтеся дотримуватися правил роботи «Живої бібліотеки»;

– усі книги перелічені в каталозі, який можна погортати на стійці реєстрації;

– після того, як ви обрали книгу, котру хотіли б почитати, зверніться до бібліотекаря, щоб узгодити час, коли ця книга буде доступною;

– одночасно можна брати лише одну книгу;

– книги можна резервувати, але не більше трьох за раз;

– читати можна наодинці, у колі друзів чи родини;

– повернути книгу назад необхідно не пізніше, ніж через 45 хвилин, цілою та неушкодженою;

– у «Живій бібліотеці» не буває дурних, незручних або гострих питань; так само немає місця для образ – словесних чи фізичних;

– забороняється завдавати книжкам шкоди: виривати сторінки, розливати на них напої, малювати й писати на них та в будь-який інший спосіб принижувати їхню гідність;

– книга має право зупинити розмову в будь-який час, якщо читач порушує правила.

ЦІКАВІ ФАКТИ:

Перша «Жива бібліотека» з’явилася 11 років тому в Данії. Ідея належала організації «Зупини насильство» (Stop the Violence), а точніше – п’ятьом її засновникам, котрі вирішили активніше боротися з насильством та расизмом після того, як їхнього спільного друга ледь не забили до смерті посеред Копенгагена. Ідею підтримав директор найбільшого в Північній Європі музичного фестивалю Роскілде – бібліотека працювала у фестивальному містечку протягом тижня влітку 2000-го.

У першій бібліотеці було 75 живих книг: представники національних, расових, сексуальних меншин, феміністки, вегетаріанці, футбольні фанати, політики, поліцейські, художники графіті тощо. Їх читали не лише відвідувачі фестивалю, яких того року було понад 100 тисяч – іноді самі книги гортали одна одну. Найбільш популярною тоді виявилася книга під назвою «Молодий араб-мусульманин». Міжнародний бестселер більшості живих бібліотек – книга «Гей».

Нині «Живі бібліотеки» існують у понад 40 країнах. Найчастіше їх проводять під час фестивалів, книжкових виставок, у власне бібліотеках, навчальних закладах та під час інших масових заходів. Книжками є люди, щодо котрих в суспільстві існують певні упередження, або ж які живуть закритими групами, куди стороннім зазвичай потрапити складно.

Docudays.org.ua